Спорудження багатоповерхових будинків у Чернівцях стримувала відсутність водогону та каналізації.
Через це літні зливи ставали для міста справжнім нещастям.
Відомі випадки, коли у бурхливих потоках води, які заливали вулиці й двори, топилися діти. Зокрема, влітку 1893 року на Руській вулиці змило малюка, тільце якого знайшли згодом аж у Мольниці. Іншого хлопчика, котрий тонув біля готелю “Париж” на Ринку, люди встигли врятувати.
Основним джерелом водопостачання для міста були криниці, річка Прут та природні джерела.
У кінці XVII ст в місті нараховувалось близько 30 криниць.
З 1897 року біля “Турецької криниці” постійно знаходився вартовий для того, щоб з неї брали воду тільки для пиття і приготування їжі. Окрім того що існували криниці, жителі міста користувались послугами водоносів та водовозів, які забезпечували городян водою.
З розвитком господарства і збільшенням населення в місті зводились нові квартали, споруджувались 3-х, 4-х, 5-ти поверхові будинки. Том, починаючи з 1850 року, питання забезпечення міста водою не сходить з порядку денного магістрату.
З 1865 року мова починають говорити про спорудження водопроводу з рік Прут, Серет і Черемош. Але тільки в червні 1894 року була досягнута домовленість з фірмою Пітель і Браузеватер про будівництво в Чернівцях водопроводу і каналізації за 1,5 млн золотих рублів.
У 1894-1896 роках у місті спорудили водопровідну та каналізаційну системи.
2 листопада 1895 року почав працювати водопровід з Рогізної.
Проекти водопроводу і каналізації готувались не на порожньому місці.
Попередньо вивчались подібні споруди в інших містах Європи. Найбільш детально опрацьовувався досвід Берліну та Парижу. В Парижі навіть підготували проект каналізації 1876 року, який так і залишився на папері через брак коштів.
