Під час поїздки на передову два тижні тому, кореспондентка ” ” зустрілася з командиром чеченського батальйону Шейха Мансура Муслімом ЧЕБЕРЛОЄВСЬКИМ.
“В Україні ми воюємо з 2014 року”
Муслім Чеберлоєвський – сильний, статний чоловік із розкішною бородою.
– Чому ви воюєте за Україну? – запитую в комбата.
– Цю війну нам нав’язали. Чеченська Республіка Ічкерія, як і інші республіки, відокремилися від Союзу після його розвалу. Ми оголосили суверенітет. З того часу в нас із Росією й почалися проблеми. У 1991–1992 роках розпочалися диверсії, напади, вибухи. 11 грудня 1994 року Росія, втративши надію на проросійських людей у Чечні, сама на нас напала. Першу війну ми виграли. Це знає весь світ. До другої війни 1999 року вони врахували свої помилки. Хоча були підписані різні домовленості. Другу війну ми не змогли виграти, були змушені з різних причин виїхати з Чечні. Чотири наші президенти загинули! Весь командний склад, що вижив, виїхав за межі Чечні. А коли в Україні у 2014 році розпочалася війна, то ми ухвалили рішення брати участь у ній на боці України й бити нашого спільного ворога, – каже Муслім.
– Як українська влада допомагає чеченському батальйону? – запитую.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Ця війна йде на виснаження”: репортаж ” ” із першої лінії фронту на Донеччині та Харківщині
Муслім усміхнувся і почав перебирати бороду.
– За весь час ваша влада не допомогла нам жодним патроном. Та я скажу так: ворог мого ворога – мій друг. Коли розпочалася друга чеченська війна, у нас були танки й зброя, але того вистачило лише на кілька місяців, і ми навчилися оборонятися ручною зброєю. Кожен наш боєць не боявся смерті. Для нас померти на полі бою – це честь. Зараз уже інша війна. З’явилися дрони, сучасна зброя. Росія будує заводи з виробництва патронів, дронів. Одного разу ми взяли трофейний бронежилет 2022 року випуску. Спробували його простріляти, але він виявився непрострільним. Україні також потрібно будувати заводи з виробництва зброї. Росія не може собі дозволити програти цю війну, бо це падіння великої імперії, але й Україна не може програти, бо це виклик Європі. Тому це затяжна війна на виснаження, – каже.
– Але ж чеченці також воюють і за Росію, – зауважую.
– Жоден справжній чеченець ніколи не стане на бік Росії. Для нас це принцип. А зараз будемо вечеряти, пригощайтеся рибою, – каже комбат.
– Хто ваші вороги? Росія, росіяни, Кадиров, Путін? – запитую під час вечері.
Муслім кладе виделку, витирає руки серветкою.
– На цей момент на нашій землі для мене головний ворог – це Путін, його режим й оточення. А Кадиров хто? Журналісти роздмухали значущість Кадирова, начебто це самостійна особистість! Кадиров – раб і “шістка” Путіна. Звичайно, нам прикро, коли кажуть, що чеченці напали на Україну, чеченці зайшли. Чеченці не заходили та не нападали. Ніколи в історії чеченці не мали ворожнечі з Україною. І цього не буде! Це виродки, які себе називають чеченцями. Нам, справжнім чеченцям, трохи прикро. Чечня, воюючи з Росією у двох війнах, втратила 300 тисяч жителів з одного мільйона! Ще 300 тисяч людей виїхали та живуть за межами Чечні. Це і є чеченці, які можуть назвати себе справжніми. А ці виродки – ставленики Путіна. Якщо Кадиров може назвати себе чеченцем, чому його на території Чечні, яка менша за Луганську область, охороняє 100 тисяч російських солдатів? Без них він ніхто. Прості люди, які перебувають у заручниках на території Чечні, просто заплювали його або і вбили б, якби могли. Але Кадирова прикриває стотисячна російська армія. Він за нею сховався.
Муслім дарує нашій групі волонтерів прапор Чеченської Республіки Ічкерія та шеврони батальйону Шейха Мансура.
– Уже друга година ночі. Маєте де спати? – запитує комбат у нас.
– Так, ми зупинилися у волонтерки.
– Тоді мої бійці вас відвезуть.
Так закінчилася моя зустріч з унікальним чоловіком – патріотом свого народу і патріотом України.
” ”
–>
