Катерина Коверега із села Грозинці. Їй лише 15 років, але дівчина прийняла свідоме рішення пов’язати своє життя з нелегкою військовою справою.
Вона – донька снайпера Дмитра Ковереги, який загинув у березні цього року на Харківщині. Дівчина хоче стати прикордонницею, а мріяла про це ще з дитинства і постійно обговорювала свої плани з татом, пише molbuk.ua
“Ще до початку війни хотіла стати або поліцейською, або військовою. Проте коли розпочалася війна, все ж обрала другий варіант”, – каже К. Коверега.
Казав: “Навчися чогось іншого”
Катерина вступила до Чернівецького військово-спортивного ліцею.
“Я його повідомила про своє бажання. Він спочатку не був проти, але згодом, повоювавши довше, відчув, що таке війна, і змінив свою думку. Казав: “Ні, краще навчайся чогось іншого”. Проте все ж прийняв моє рішення і сказав: “Якщо ти справді дуже сильно цього хочеш і тобі це подобається, то нікого не слухай і йди до своєї мрії.
Тато востаннє телефонував за дві години до своєї смерті. У мого двоюрідного брата був день народження, і він просив привітати його від нього. Потім тато сказав, що дуже сильно любить нас з мамою і дуже сумує”, – плачучи, ділиться спогадами про 19 березня 2023 року Катерина.
Ще до вступу в ліцей дівчина вже знала деякі ази поводження зі зброєю.
“Ми ходили з татом в тир, де він навчив мене стріляти. Також тато навчив завжди стояти за себе і казав: якби не було важко – ніколи не можна здаватися. Коли мені важко, я завжди згадую ці слова. Так у мене з’являються нові сили й мотивація йти далі. Його дуже сильно не вистачає, я за ним дуже сумую”, – додає дівчина.
“Мені це до душі”
Катерина вже понад три місяці навчається в ліцеї. Каже, що найбільше подобається вчити предмет “Захист України”, де багато розповідають про зброю.
“На початку було дуже важко, проте згодом звикла, усе налагодилося. Наразі вивчаємо стрілецьку зброю: як за нею доглядати, її тактично-технічні характеристики тощо. Кожен день розпочинається з хвилини мовчання та гімну України. Далі йдемо на заняття, які тривають до третьої години. Потім робимо домашні завдання або займаємося самопідготовкою на плацу”, – говорить ліцеїстка.
Після закінчення ліцею Катерина планує йти служити в Державну прикордонну службу України.
“Мені це до душі. Найбільше мені подобається прикордонна служба”, – зазначає дівчина.
Навчання у військово-спортивному ліцеї допоможе Катерині надалі, адже, маючи ґрунтовну базу знань з воєнної тематики, буде легше вступити до вишу, де вивчають військову справу. Дівчина хотіла б продовжити навчання в Національній академії прикордонної служби України, що в Хмельницькому, та стати офіцером.
Окрім навчання, Катерина займається ще й волонтерством: допомагає підрозділу, де служив її батько. Нещодавно вона допомогла зібрати 150 тисяч гривень на автівку.
“Думаю, тато мною пишався б. Він мені завжди казав, що я в нього найкраща, що в мене все має вийти”, – каже Катерина.
” ”
–>
