Новини

«За вісім годин бою змінив п’ять автоматів»: боєць чернівецького підрозділу розповів про бій під Соледаром

Бійці 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”, який базується в Чернівцях, відважно борються з російськими окупантами на полі бою з перших днів війни.

Про один із потужних боїв під Соледаром розповів ” ” головний сержант взводу першої роти 8-го окремого гірського штурмового батальйону з позивним “Паштєт”.

– У червні цього року ми разом із побратимом з позивним “Паска” працювали на позиціях. Одного дня о четвертій ранку оголосили бойову тривогу. Розвідка повідомила, що на нас висуваються близько 60 окупантів. Вони мали штурмувати наші позиції без бронетехніки, але з підтримкою артилерії. Перед початком їхнього штурму я сидів у бліндажі, а Паска контролював обстановку на спостережному пункті в метрах десяти від мене. Коли нам сказали підготуватися до бою, Паска вирішив закурити й пішов до мене у бліндаж взяти цигарки. Та буквально через 10 секунд після того, як він вийшов зі спостережного пункту, той рознесли вщент прямим влучанням снаряда. Потім побратим згадував, що йому саме в той момент захотілося покурити, і це врятувало його життя, – згадує події тієї ночі військовий.

Паштєт розповідає, що стрільба була настільки активною та інтенсивною, що йому довелося змінити п’ять автоматів.

– Десь о шостій ранку загарбники впритул наблизилися до наших позицій. Перші кілька годин штурму вони тихо підповзали до нас. Та після того, як ми дали їм сильно прикурити, почали просто бігти відкритим полем, де не було як сховатися. На моїй позиції було дев’ять бійців. Кожен із нас активно стріляв у противника, щойно той наближався на 300-350 метрів. Мій автомат заклинило за пів години бою. Розбирати й чистити не було часу. Побратими дали мені інший трофейний автомат, який так само згодом заклинило. Потім я взяв ще один автомат. Потім ще… Впродовж восьми годин бою змінив п’ять автоматів, які від інтенсивної стрілянини перегрівалися і заклинювали, – каже військовий.

“Перші години в бою реально страшно”

Після тривалого бою Паштєт разом зі своїм побратимом Паскою побігли на сусідню позицію рятувати бійця, якого посікло уламками.

– Перші години під час бою були насправді страшними. Та потім емоції зникають і починаєш працювати на автоматі. Немає ні думок, ні почуттів. Просто автоматичні рухи. Основний удар окупанти тоді зосередили на сусідній позиції, де поранили нашого побратима. Йому уламками посікло ноги, і він не міг евакуюватися сам. Тож ми з Паскою витягати пораненого. Нам треба було пробігти десь 150 метрів полем, яке прострілювалося з усіх боків. Щоби не потрапити під кулю, ми перестрибували з воронки у воронку. Весь цей шлях в обидва боки зайняв десь пів години, але враження було таке, ніби минуло кілька годин, – розповідає Паштєт. – У пораненого ми взяли автомат і відстрілювалися, щоби не підпустити близько ворога. Він повз на руках, адже ноги були перебиті. Так потихеньку доповзли втрьох до наших позицій.

“На адреналіні я майже не відчував болю”

Згодом поранення отримав і Паштєт – в руку влетів уламок.

– Приблизно о восьмій ранку я отримав поранення. Пощастило: уламок був невеличкий, як насінина, і не було інтенсивної кровотечі. Уламок пройшов через м’яз у руці навиліт і застряг з іншого боку. Я навіть не одразу зрозумів, що сталося. Просто затампонував рану. За пів години кровотеча зупинилася, і я працював далі, адже пальці рухалися. На адреналіні я майже не відчував болю, – говорить боєць. – Паска казав мені відходити на евакуацію. Проте я відмовився, адже підкріплення на той момент ще не підійшло, тож я не міг залишити позицію голою.

Військовий розповідає, що з усього відділення, яке зустрічало штурм російського десанту, ніхто не залишився неушкодженим.

– Вже другій групі, що прийшла на підкріплення, було легше. Штурм росіян на той момент уже захлинувся. Розвідка повідомила, що нас того дня штурмував десант. На відміну від мобілізованих, ці бійці не розбігалися одразу після перших втрат. Вони були добре підготовлені. Та ми все одно їх повністю “сточили”. Якби їх ще не підтримувала їхня “арта” (артилерія – авт.), то у тієї групи окупантів не було б жодних шансів, – зазначає військовослужбовець.

– Той десант ішов до кінця. Одна з груп, що нас штурмувала, спочатку наближалася до нас короткими перебіжками напівзігнуто або, повзучи. Проте на відстані у 250 метрів ми прицільно відпрацювали по тій групі, тож вона зупинилася. Тільки один штурмовик із тієї групи встав і пішов на нас у повний зріст. Мене дуже здивувало, що він отак себе відкрив. Може, він був під дією якихось препаратів? А може просто вже втратив надію. Звісно, не пройшов він і 20 метрів, як я його “обнулив”, – говорить Паштєт.

“Помер у мене на руках”

Того дня Паштєту щастило. Проте через приліт снаряда від танка він втратив двох побратимів.

– Після того, як отримав поранення, я стояв біля бліндажа. Один із побратимів, що був поруч, сказав: “Присядь тут, звільни мені місце”. Я ще засумнівався: “Та добре, я постою…”. Однак врешті я зробив кілька кроків і сів на ящики з боєкомплектом. І буквально в момент після цього у те місце, де я тільки-но стояв, прилетів снаряд танка. Уламок влучив Пасці в голову. Смерть була миттєвою, – каже військовий. – Поруч із ним тоді стояв один із бійців, який прийшов до нас на підкріплення. За кілька хвилин він отримав поранення – уламок у п’ятку. Ми сказали, щоби йшов на евакуацію. Проте хлопець сказав, що залишиться, щоби допомогти заряджати патрони в магазини. Унаслідок того прильоту від танка він отримав ще одне поранення. Я підбіг до нього, поклав собі на коліна і почав роздивлятися, куди його поранено. Так я і не знайшов жодного осколка в тілі. Проте за кілька хвилин він помер у мене на руках.

Згодом Паштєт пройшов реабілітацію, але повернувся на передову.

– Евакуюватися я зміг тільки через шість годин після того, як схопив осколок. Весь цей час я вів бій. Опинившись в руках у медиків, я провів у лікарні чотири дні. Ще кілька тижнів після цього мені дали на реабілітацію. Після цього – знову на позиції, – каже Паштєт.

Як допомогти підрозділу

У 8 ОГШб бригади “Едельвейс” зараз проходить збір на засоби РЕБ. Нашим бійцям зараз потрібна антидрон-рушниця та 2 мобільні РЕБ на машини.

Задонативши від 100 гривень, можна взяти участь у розіграші конструктору LEGO Harry Potter Замок Гоґвортс (71043) на більше ніж 6000 деталей!

Задонатити можна ТУТ.

” ”

–>

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.