У людей зі схильністю до мігрені вчетверо частіше спостерігаються тривожні розлади. І за словами фахівця, протягом життя у понад 50% людей з діагнозом “мігрень” мають хоча б один із видів тривожного розладу.
Які є види тривожного розладу і як вони пов’язані з мігренню, повідомляє лікар-невролог та психотерапевт Ганна Чередниченко.
Які тривожні розлади пов’язані з мігренню
Ганна Чередниченко наголошує, що частота тривожних розладів у людей з мігренню вчетверо вища, ніж без неї. Усього три дні головного болю на місяць призводили до значного підвищення ризику тривоги.
Рейтинг тривожних розладів, які найчастіше асоціюються з мігренню:
Панічний розлад (виявляється у вигляді виникнення повторних панічних нападів)
Генералізований тривожний розлад (стан у якому виникає занепокоєння щодо широкого спектра ситуацій і проблем, а чи не одного події).
Обесивно-компульсивний розлад (стан, для якого характерні нав’язливі думки, образи або ідеї та дії, що повторюються)
Як саме пов’язані тривога та мігрень
Перший зв’язок – лімбічна система
Під час нападу мігрені перезбуджуються різні ділянки мозку, зокрема лімбічна система. Лімбічна система – це і є “шлях тривоги” у головному мозку, через який реалізується тривога.
Другий зв’язок – рецептори серотоніну
Метаболізм серотоніну змінюється як у людей з мігренню, так і людей із тривогою. Антагоністи 5-НТ1 серотонінових рецепторів – це триптани, препарати для лікування мігрені. Ліки проти тривоги – це антидепресанти селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну СІЗЗС та норадреналіну СНЗІ.
Третій зв’язок – тривожна чутливість
Чутливість до тривоги – це підвищена чутливість до страху болю і пов’язаних з болем переживань та діяльності. Вона вища у людей з мігренню. Згодом це призводить до схильності пацієнтів боятися будь-яких нормальних ситуацій, навіть якщо вони не пов’язані з болем.
Четвертий зв’язок – генетика
Виявлено генетичні фактори, пов’язані з тривожними розладами та мігрень – алель гена COMT Val.
Що потрібно для лікування
Лікування тривожних розладів у пацієнтів з мігренню включає препарати та психотерапію. Ефективні препарати підбирає лікар з урахуванням усіх симптомів.
” ”
–>
