Сьогодні, 15 вересня, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, посмертно нагородили орденом “За мужність” третього ступеня 12 військовослужбовців.
Про це повідомляє molbuk.ua
Нагороди вручали родичам загиблих – батькам, дружинам, сестрам, дітям…
Дружина загиблого старшого солдата Яна Вільховецького Марія прийшла з двома дітками.
“Сьогодні рівно рік, як загинув мій чоловік. Йому вручили орден за мужність… посмертно, – втирає сльози пані Марія. – Ян був дуже великим патріотом. Із 2016 року він добровольцем перебував у зоні АТО. Черговий контракт підписав 26 січня 2022 року, і його відразу забрали під білоруський кордон. Потім були Ірпінь, Буча, Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Донеччина….
Загинув рік тому 15 вересня під Бахмутом, село Берестове. Вів своїх хлопців у наступ. Їх накрило мінометним обстрілом. Побратими витягнули його з окопів, сподівалися, що живий. Але… 20-го вересня торік був похорон. Ян похований на Алеї Слави у Чернівцях”.
Пані Марія каже – досі не усвідомлює, що минув уже рік від загибелі коханого.
“Ми завжди чекали його з АТО, вірили в краще. Ян був оптимістом, казав: “Усе буде добре, це робота”. Коли рік тому прийшли працівники військкомату зі страшною звісткою, мені навіть не треба було слів, я відразу зрозуміла, що сталося.
15 вересня минулого року я з чоловіком розмовляла по відеозв’язку перед наступом. І буквально після нашої розмови через 2-3 години його вбили. Навіть уперше зробила скрін з нашої останньої відеорозмови”.
Коли прийшли працівники військкомату, діти – Сашко та Катруся – були вдома. Вони відразу дізналися про все.
“Татко був дуже хорошим, добрим, дозволяв усе. Якось він із фронту привіз кицю. Вона всіх заспокоювала, коли було сумно. Тож її назвали Кардіограмою. 15 вересня того року мама пішла до магазину купити Кардіограмі корму. І раптом їй захотілося плакати, вона не знала, чому. Пізніше ми дізналися, що саме тієї години загинув тато”, – плаче донечка Катруся.
Нагородили таких захисників:
– сержанта Балана Олександра Миколайовича
– старшого солдата Булигу Олега Валентиновича
– старшого солдата Вільховецького Яна Івановича
– старшого солдата Голінатого Вадима Івановича
– старшого сержанта Здоровцова Марка Ярославовича
– старшого солдата Мартинюка Володимира Павловича
– молодшого сержанта Морараша Ігоря Артуровича
– молодшого сержанта Мустецу Василя Олександровича
– старшого солдата Осиповича Дениса Анатолійовича
– солдата Стьопкіна Артема Андрійовича
– солдата Філіпця Віталія Валерійовича
– сержанта Миндьо Миколу Михайловича.
Окрім того, за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність присязі нагородили медаллю “За військову службу Україні” посмертно солдата Кострюкова Олега Андрійовича.
” ”
–>