Дорога на гору Томнатик дуже важка. Від Чернівців до села Шепіт, звідки починається маршрут на гору, їхати близько трьох годин. Дорога вузька і місцями складна, а щоб дістатися самої гори, треба здолати ще 18 кілометрів.
Про це йдеться в публікації ” “.
Дуже близько знаходиться кордон з Румунією, тому перед поїздкою потрібно поінформувати 31-ий прикордонний загін про ваш намір здійснити подорож.
Десь за кілометр до самого пункту призначення бачу кілька велетенських білих куль. Дві сфери схожі на повітряну кулю. Одна з них розмальована під вишиванку.
Колись тут було новітнє в СРСР військове обладнання, яке мало сканувати усі радіосигнали від Балтійського моря до Туреччини. Зараз це туристична локація. Від радянських часів тут залишилися лише п’ять “куполів”, зруйнована інфраструктура, бункер та єдина вціліла антена – “П-14 Лєна”. Вона знаходиться в найбільшій з куль. На перший погляд здається, ніби це якісь сходи нагору на оглядовий майданчик.
Виходжу звідти й бачу п’ять коней, які спокійно пасуться біля кулі. Підходжу ближче: у ній ще стільки ж коней ховаються від спеки.
Далі дорогою є ще декілька будівель, які колись слугували для радянських військових штабом, казармою та кухнею. Вони повністю розбиті.
Краєвид же з Томнатика відкривається неймовірний.
Чому на гору Томнатик кажуть “Памір”
“Памір” – це кодова назва військової станції, яку збудували в 1960 році під час холодної війни на одній із найвищих гір Буковинських Карпат – Томнатик (1565 метрів). Самі білі кулі ніякого військового призначення не мали, окрім захисту військової апаратури від вітрів, дощу та снігу. Побудовані вони зі скловолокна.
“Це була одна з двох радіолокаційних станцій у Союзі на кордоні із, як вони тоді казали, капіталістичним світом. Інша станція знаходилася в Мукачеві. Військове приладдя, яке тут знаходилося, вловлювало кожен літак, який здіймався в повітря у Європі. Об’єкт існував як самостійне містечко до 1995 року. За триста метрів від станції знаходився будинок для офіцерів, за ним далі казарма, де жило кілька сотень військових. Деякі навіть жили разом із сім’ями. Також на території містечка знаходилася лазня, пекарня, їдальня, продовольчі склади, електростанція тощо”, – каже дослідник-краєзнавець, директор громадської організації “Буковинська Гуцульщина” Михайло Григоряк.
Краєзнавець каже, що “Памір” тепер – це туристичний магніт.
“Ці “куполи” – бренд нашого краю. На фоні них можна зробити чудові світлини з видом на гори, а також відпочити та насолодитися природою. Навколо – казка!” – ділиться враженнями пан Михайло.
“Хочемо реалізувати глемпінг”
Проте жодної туристичної інфраструктури на Томнатику немає, її потрібно розбудувати, чим і наразі займається влада. Концепція, яку хочуть реалізувати на горі, – глемпінг. Це один із напрямків екотуризму, відпочинок на природі у спеціальних наметах з елементами зручностей готелю: ліжко, меблі, кухня, душ, санвузол. У самих геокуполах буде відкриватися краєвид на Карпати.
“Потрібно знайти інвестора, який буде готовий вкласти гроші в розвиток. Хочемо реалізувати глемпінг, адже це баневі будинки. Вони будуть вписуватися в загальну концепцію “Паміру”. Також у них дуже хороша аеродинаміка, це будуть прості мініготелі, що у будівництві вигідно”, – каже начальник управління інвестиційної політики та туризму ОВА Михайло Хмелевський.
Для залучення туристів планують використовувати також і великі кулі.
“Хочемо підійти з новим поглядом на туризм, враховуючи досвід Закарпаття та Івано-Франківщини. Тут потрібно починати все з нуля. Також потрібно використовувати найбільші кулі. У них може бути ресторан, у найбільшому може стояти сцена для виступів, можливо, для театру. Наприклад, на гору Піп Іван приїжджає Івано-Франківський театр та дає там вистави”, – каже посадовець.
З Томнатика можна дістатися й на інші туристичні локації області.
“Звідси також є дорога на Яровицю – найвищу точку Буковинських Карпат заввишки 1587 метрів. Є дорога на озеро Гірське око (інша назва Буковинське око, – авт.), яке також є гарною туристичною локацією”, – каже М. Хмелевський.
Довідка
“Памір” на горі Томнатик входить до транскордонного туристичного маршруту, який об’єднує разом пам’ятки з чотирьох країн – України, Румунії, Угорщини та Словаччини. Сюди також входять такі пам’ятки як: Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, озеро Лебедине в Чорториї, Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту, Чернівецький обласний краєзнавчий музей, Хотинська фортеця, Шишкові горби та озеро Гірське око.
” ”
–>
