Український композитор, автор пісні “Червона рута” 30-річний Володимир Івасюк не міг повіситися. Це довела експертиза, яку проводив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз на замовлення прокуратури Львівської області.
Він зник 24 квітня 1979-го. Батьки подали заяву до міліції, але пошуки розпочали лише за три дні. Тривали до 11 травня.
Тіло Володимира знайшов солдат у військовій зоні Брюховицького лісу недалеко від Львова 18 травня. Слідство висунуло єдину версію: самогубство внаслідок тривалого психічного розладу. Прокуратура Шевченківського району міста закрила справу за відсутністю складу злочину через два місяці.
Рідні та друзі Івасюка в самогубство не вірили. Стверджували: його вбили. Справу поновлювали двічі, але щоразу закривали через “відсутність складу злочину”.
Цього разу слідчий експеримент проводили за трьома напрямками. З’ясовували: композитор повісився, йому хтось допоміг чи самогубство інсценували. За статиста взяли чоловіка такого ж віку, ваги, зросту, як Івасюк. Експерти врахували всі деталі — пору року, особливості дерева, висоту гілки, на якій знайшли музиканта.
— Він не міг повіситися сам. Навіть натренована фізично людина, яку ми залучали, не змогла зав’язати пояс на гілці висотою 1,7 метра і залізти в петлю, — каже Олександр Рувін з Інституту судових експертиз. — Драбини чи підставки біля Івасюка слідчі тоді не знайшли. Навіть якби їх використовував, то зачепитися за гілку без сторонньої допомоги він не міг. Щонайменше там було ще двоє людей.
— Також ми дослідили одяг і взуття Володимира за фотографіями в матеріалах справи, описом речей, протоколами огляду, — додає Рувін. — Аби він залазив на дерево, мали б залишитися відповідні сліди на підошвах чи одязі. У протоколах зазначено, що їх не було. За сукупністю цих факторів можу сказати — це не самогубство. Результати експертизи передамо в прокуратуру Львівської області.
Справу про смерть Володимира Івасюка Генпрокуратура вперше поновила 2009‑го, каже сестра композитора 59-річна Оксана Івасюк.
— За три роки справу закрили, нас не попередили, — говорить Оксана Михайлівна. — У червні 2014-го знову відкрили справу. Тодішній обласний прокурор Роман Федик говорив, що Володю вбили співробітники КДБ. Це дослідження робили авторитетні експерти. Довели те, що знали і за що боролися наші батьки. Знав увесь український народ. Але треба було сказати офіційно.
Замовники убивства досі живі. Але навряд будуть покарані, вважає товариш родини Михайло Маслій, 58 років.
— Володя популяризував українське, за ним тягнулися. Тому був незручний для системи, — додає Маслій. — Його батьки в могилу пішли, правди не добилися. Тому ця експертиза — логічне завершення слідства, що тягнулося роками.
107 пісень і 53 інструментальних твори написав Володимир Івасюк. Найвідоміші — “Червона рута”, “Я піду в далекі гори”, “Водограй”, “Балада про мальви”, “Лиш раз цвіте любов”. Був одним із основоположників української поп-музики. Професійний медик, скрипаль, грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, займався живописом. Був найстарший у родині українського письменника й дослідника історії буковинського краю Михайла Івасюка та вчительки Софії Карякіної. У нього залишилися двоє молодших сестер — Галина й Оксана.
