Віталію Костишину – 46 років. П’ятнадцять з них він присвятив лісовому господарству. Зі справою чоловік познайомився ще в дитинстві. У нього працювали у галузі прадід, дядько та брат. Проте зараз Віталій обороняє нашу державу від російського агресора.
Про це йдеться на фейсбук-сторінці Подільського лісового офісу.
Читайте також: “Була ситуація, коли довелося стріляти”: у теробороні служить священник з Чернівців, який змінив рясу на військову форму
З 2008 року займав посаду провідного інженера з реалізації та експорту продукції у філії “Сокирянське лісове господарство”.
“Мені подобалася робота з людьми. Я займався документами, декларував їх, домовлявся з фірмами, покупцями”.
В перший день повномасштабного вторгнення Віталій Костишин став на захист України.
На питання “Як прийняли таке рішення?”, – відповідає: “А хто, якщо не ми? Хто захистить сім’ю, рідних? З самого ранку поїхав у військкомат. Я закінчив військову кафедру, тому з першого дня потрапив у склад бригади територіальної оборони”.
У перші місяці Віталій з побратимами служили на Буковині: копали бліндажі біля кордону, проходили додаткові навчання, тримали тил. Далі потрапили в Харків. Сьогодні займають позиції під Бахмутом.
Віталій на позивний “лісник” – командир інженерно-саперного взводу. Каже: “Тут помиляєшся тільки один раз. Треба бути холоднокровним, без паніки, відповідальним і уважним. Адже неодноразово бувало так, що могли наїхати чи наступити на різні “подарунки”, але якось оминали”.
Робота саперів – це інженерна розвідка, мінування, розмінування і знешкодження вибухонебезпечних предметів, пророблення маршрутів для особового складу на позиції та проходів для техніки у мінних полях.
Воїн каже: “У Харкові під час обстрілів часто загоралися ліси. Ми з ротою їх гасили. Намагалися зберегти все, що вдавалося”.
Вдома на захисника чекають мати, дружина, два сина з невістками.
Найбільша мрія Віталія – після Перемоги України відсвяткувати весілля молодшого сина.
“Син хоче одружуватися. Як закінчимо війну, одразу й відсвяткуємо. Чекаю цього дня”.
” ”
–>
