21 квітня на 84-му році життя перестало битися серце відомого вченого та педагога, академіка АН ВШ України, професора, доктора фізико-математичних наук, вірного сина України Степана Дмитровича Івасишена.
Про це на своїй Facebook-сторінці повідомила декан факультету математики та інформатики Ольга Мартинюк, пише molbuk.ua
Степан Дмитрович народився 10 грудня 1937 року в селі Угорники Івано-Франківської області (нині м. Івано-Франківськ).
У 1959 році з відзнакою закінчив математичне відділення Чернівецького університету, а у 1963 році – аспірантуру. У цьому ж році успішно захистив кандидатську дисертацію під керівництвом професора С. Д. Ейдельмана. З 1961 року Івасишен С.Д. працював на кафедрі диференціальних рівнянь Чернівецького університету, яку очолював у 1963-1969 роках.
У 1969-1988 роках він жив та працював у Києві, зокрема до 1980 року перебував на посаді завідувача кафедри вищої математики Київського вищого інженерного радіотехнічного училища протиповітряної оборони.
У 1980-1988 роках С.Д. Івасишен працював доцентом, а потім професором кафедри математичного аналізу Київського університету імені Тараса Шевченка. У 1981 році він захистив докторську дисертацію в Інституті математики АН УРСР, а у 1984 році отримав вчене звання професора.
У 1988 році повернувся в Чернівці, де створив та очолив кафедру математичного моделювання в Чернівецькому університеті, а також відділ крайових задач для рівнянь із частинними похідними.
У 1996-2003 роках Степан Дмитрович очолював Чернівецьку філію відділу математичної фізики Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача НАН України. З 1995 року він був членом Українського, а з 1996 – Американського наукових математичних товариств.
З 2004 року до останнього дня життя Степан Дмитрович працював професором кафедри математичної фізики НТУУ”КПІ”, а у 2005-2017 роках завідував цією кафедрою.
“У цей скорботний день розділяємо невимовний сум і тугу разом із рідними та близькими. Світлий, добрий спомин про Степана Дмитровича назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, любив і поважав, хто жив і працював поруч із ним”, – йдеться у дописі.