Українська оборонна промисловість мала стати міцною опорою для Збройних сил у відбитті російської агресії. Однак влада вирішила під час війни змінити директора “Укроборонпрому” Юрія Гусєва і призначити на його місце 31-річного Германа Сметаніна.
Про біографію нового керівника “Укроборонпрому” пише “BBC Україна”.
За 13 років своєї історії “Укроборонпром” – державний концерн, що об’єднує майже 100 оборонних підприємств України, – ніколи не міг похизуватися позитивною репутацією в суспільстві.
Концерн, що мав стати ключовою ланкою в системі обороноздатності, доволі швидко став “чорною дірою”, що лише поглинала державні фінанси, не даючи бажаного результату. Деякі з його колишніх керівників навіть отримали підозри в корупції і в державній зраді на користь Росії.
Кардинально реформувати “Укроборонпром” і зробити його насправді надійним постачальником зброї, боєприпасів і техніки для фронту тепер доручили 31-річному Герману Сметаніну.
Попри молодий вік, він – не нова людина для української оборонки.
“Прогресивний лідер”
“Молодий прогресивний лідер. Пройшов свій шлях в ОПК від інженера до керівника заводів”, — так описав Сметаніна міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін, оголошуючи про його призначення 28 червня.
Дійсно, за свій відносно молодий вік Сметанін встиг побути керівником трьох великих оборонних підприємств України і заслужити хороші відгуки про свою діяльність.
Але про все по черзі.
Герман Сметанін народився 8 жовтня 1992 року в Харкові. Закінчив місцеву школу, а згодом вивчився на інженера-конструктора колісно-гусеничних транспортних засобів у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті.
Також отримав спеціальність менеджера з управління в сфері ОПК у Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”.
В інтернеті можна знайти резюме Сметаніна для роботи репетитором математики і фізики. Там вказано, що він є “автором статей у галузі навчання, машинобудування, філософії. Призер олімпіад та всеукраїнських конкурсів зі спеціальності”.
В 2014 році, тобто у 22 роки, Сметанін почав працювати інженером у Харківському конструкторському бюро машинобудування. Пізніше став головним конструктором та головним інженером Львівського бронетанкового заводу.
В січні 2020 року потрапив на керівну посаду на танковому заводі імені Малишева, де став директором з виробництва.
Вже наступного року 28-річний Сметанін очолив стратегічно важливе оборонне підприємство “Харківський бронетанковий завод”.
В квітні 2023 року його перевели на посаду гендиректора заводу імені Малишева, а вже через 2 місяці молодий керівник очолив “Українську оборонну промисловість” (акціонерне товариство з такою назвою створене замість держконцерну “Укроборонпром”).
Свій стрімкий кар’єрний злет Герман пояснював доволі просто – необхідно займатися справою, яка подобається, і пройти всі щаблі у професії.
“У студентські роки мріяв стати інженером-конструктором в автомобілебудівній галузі. – розповідав він в інтерв’ю “Урядовому кур’єру” в грудні 2021 року. – Проте так склалося, що реалізую себе в танкобудуванні. І з цього приводу аж ніяк не шкодую”
Сметанін вказує, що він був провідним спеціалістом з розроблення українського бронеавтомобіля “Дозор-Б” і організовував проведення державного випробування цієї новинки.
Крім того, він доклався до створення бронемашин “Зубр” і “Лев”, а також гусеничної пожежної машини на базі танка Т-72. “Це, до речі, за визнанням фахівців, одна з найкращих пожежних машин такого роду у світі”, – без зайвої скромності зазначав Сметанін.
Співбесідник ВВС Україна з “Укроборонпрому”, який перетинався з фахівцем під час його роботи на Львівському бронетанковому заводі, вказує на хороші організаторські здібності молодого керівника.
“Культура виробництва на ЛБТЗ, коли він там був головним інженером, була на дуже високому рівні. Принаймні вище, ніж на інших українських підприємствах”.
Він також радить не зосереджувати увагу на молодому віці нового керівника оборонпрому, а звернути увагу на його майже 10-річний досвід в цій сфері.
“Моя ж мета — щоб Україна стала законодавцем у створенні бронетехніки і, вірю, вона цілком реалістична”, – заявляв Герман Сметанін 2 роки тому.
Тепер, отримавши всю повноту влади в українські оборонці, він може втілити свої побажання в життя. Однак, експерти вказують, що зробити це буде надзвичайно складно.
Без протекторату
Сметанін стане фактично першим керівником “Укроборонпрому”, який прийшов із середини цієї системи. Його попередник Юрій Гусєв, хоч і був певний час заступником міністра оборони, але не мав стосунку безпосередньо до оборонної промисловості.
“Це було найбільш прийнятне рішення в тих умовах, що склалися. Герман Сметанін походить з класу “виробників”, якщо так можна сказати, в державному ОПК. Тобто, він не політик, не фінансист, не менеджер-управлінець. Він саме виробник”, – вказує керівник профільної експертної організації StateWatch Гліб Каневський.
За його словами, кар’єрний стрибок Сметаніна стався в 2019 році, коли “Укроборонпром” очолював Айварас Абрамавічус. Молодий фахівець отримав високі посади, пройшовши відкриті конкурси, вказує експерт.
“Вже тоді ми встановили інформацію, що тоді він не мав ніякого політичного протекторату над собою, він не мав ніяких родинних зв’язків, дотичних до політиків чи чиновників у цій сфері”.
За інформацією Каневського, Офіс президента звернув увагу на те, як Сметанін зміг вдало налагодити ремонт і модернізацію бронетехніки ЗСУ на заводі в Харкові, коли місто страждало від щоденних обстрілів РФ і активних бойових дій.
На думку експертів, попередній очільник “Укроборонпрому” Юрій Гусєв не зміг виконати поставлені перед ним задачі. Зокрема – щодо української ракетної програми.
Складні завдання
Перед новим очільником оборонпрому керівництво держави вже поставило доволі амбітні задачі.
На своїй посаді Сметанін має наростити виробництво боєприпасів і військової техніки, побудувати в компанії ефективну антикорупційну інфраструктуру і трансформувати державний концерн.
Це саме те, що не вдалося зробити його попереднику Юрію Гусєву, вказує ВВС співрозмовник, який тривалий час працював в “Укроборонпромі”. Він каже, що останні роки діяльність концерну була більше зосереджена на піарі, а не на реальній роботі.
Наприклад, видання “Українська правда” з посиланням на джерела вказує, що обурення президента Зеленського викликав провал ракетної програми України.
Начебто Гусєв особисто був координатором програми і відповідав за неї.
“За даними джерел УП, згідно з новими планами, президенту Зеленському було обіцяно, що в травні 2023 року українські ракети “Сапсан” (експортна назва “Грім-2″) будуть масово нищити російську військову інфраструктуру в глибині території РФ”.
“Сапсан” – це оперативно-тактичний ракетний комплекс, який почали розробляти ще 20 років тому, але так і не довели до логічного кінця. Було заявлено, що цей ОТРК буде здатен бити балістичними ракетами на 300-500 км. В умовах війни це був би потужний інструмент в руках ЗСУ.
Але станом на червень 2023 року досі не відомо, коли буде завершене виготовлення хоча б першого зразку цього комплексу.
Пресслужба “Укроборонпрому” запевняє, що “значна частина ракетної програми успішно виконана”, але “деякі питання подальшої її реалізації залишаються невирішеними”.
В березні-квітні в “Укроборонпромі” було проведено службову перевірку, щоб встановити причини невиконання “окремих заходів ракетної програми”.
Результати перевірки було направлено до міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України та департаменту контррозвідки Служби безпеки України.
Крім того, об’єктивними причинами, чому підприємства української оборонки не змогли налагодити потужне виробництво під час війни, є те, що вони фактично стали головними мішенями для російських ракет.
За півтора року повномасштабного вторгнення заводи “Укроборонпрому” пережили 150 ракетних атак. Деякі підприємства на сході і півдні зруйновані від інтенсивних боїв, або і взагалі опинилися під російською окупацією.
В таких умовах новий молодий керівник “Укроборонпрому” має показати швидкий результат. Деякі наші співрозмовники з вітчизняного ОПК мають великий скепсис щодо цього.
“Адже задачі, що ставляться перед Сметаніним, вони майже ті ж самі, що були перед Гусєвим. Але умови їх виконання стали у рази складнішими”.
” ”
–>
