Чернівці рясніють місцями і персонажами, про які складено тисячі захоплюючих легенд.
Не можна не згадати древньої легенди про Турецький колодязь – єдине в той час водне джерело в місті, пише сайт Чернівецької міськради.
З визначною пам’яткою пов’язана історія про кохання турецького паші до української дівчині, який через нерозділене кохання позбавив води всіх жителів міста. Але і це не змусило молоду красуню піти в гарем до турецького правителя. Вона наклала на себе руки, стрибнувши в колодязь, тим самим врятувала від спраги всіх городян.
Не менш захоплююча історія криється за стінами будинку-корабля, який височить на розі вулиць Головної та Шалом Алейхема. За переказами, цей будинок був подарунком одного заможного брата іншому братові – капітану далекого плавання, який після відставки дуже сумував по морю. Оригінальна по архітектурі споруда дуже схожа на морехідне судно – звужений до центру фасад будівлі ніби розрізає потоки доріг, а відкритий майданчик на другому поверсі нагадує палубу.
Багато століть тому місцевий бургомістр Петро Заратумба видав наказ, в якому, зокрема, говорилося: “Всі чернівчани повинні завжди перебувати в гарному настрої і посміхатися один одному. За невиконання наказу – штраф”.
Рецепт, очевидно, виявився дієвим. Пройшли століття, веління Заратумби забулося, але атмосфера щастя і гарного настрою панує на вулицях Чернівців і по сьогоднішній день.
Існує, правда, легенда, яка інакше пояснює доброзичливість і прихильність чернівчан. Звичайно ж це пов’язано з кавою. Складно уявити, що цей напій, який міцно увійшов в наш спосіб життя, колись суворо забороняли в наших краях. Вважалося, що кава відволікає ченців від молитви, а пересічних громадян провокує на непотрібні дискусії про політику. Але чернівчани не змогли відмовитися від турецького нектару і повстали проти заборони. Масштабний “Кавовий бунт” вплинув на владу, і указ було скасовано. Напевно тому культура пиття кави в Чернівцях особливо цінна. Цей напій не тільки бадьорить, але і піднімає настрій місцевим жителям і приїжджим.
