На час дії воєнного стану в Україні солдати строкової служби отримують посадовий оклад у розмірі від 350 до 700 грн на місяць, ліжко-місце у казармі, також забезпечуються військовою формою та харчуванням. Допоки діє режим воєнного стану, вони не можуть звільнитися зі служби в армії, навіть за умови, що вже відслужили рік після призову.
Про це повідомляє НВ
На прохання NV юристи ГО Юридична Сотня пояснюють, чому строковики отримують такі малі суми, чи можуть вони претендувати на грошові надбавки та які підстави для звільнення зі служби мають станом на сьогодні.
З 24 лютого 2022 року для строковиків була встановлена додаткова винагорода за проходження військової служби. Як довго її виплачували, про які суми йшлося?
Спершу це була лише винагорода до 100 тис грн у випадку участі в бойових діях, потім строковиків було виключено з винятків щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 30 тис грн під час воєнного стану. Тобто з березня 2022 року вони отримували додаткову винагороду в розмірі 30 тис грн, незалежно від участі в бойових діях.
З лютого 2023 року така додаткова винагорода виплачується у розмірі 30 тис грн: військовослужбовцям, які виконують бойові або спеціальні завдання згідно з бойовими наказами або розпорядженнями, в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових або спеціальних завдань. Тут, на відміну від абзацу про винагороду в розмірі до 100 тис грн, строковики не зазначені.
Станом на зараз оплата строковикам, які не беруть участь у бойових діях, зводиться до посадового окладу, що складає від 350 до 700 грн — залежно від тарифного розряду. Звідки такі малі суми?
Відповідно до постанови КМУ № 704, розміри посадових окладів, окладів за військовими або спеціальними званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються, виходячи з розміру 1762 гривні, та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Додаток 12 стосується безпосередньо строковиків. Він передбачає тарифні коефіцієнти від 0,2 до 0,4. Тому і виходить така сума.
Чи мають можливість строковики, що перебувають в таких умовах, якось заробляти іншою діяльністю? І чи це дозволено законодавчо?
Обмеження щодо суміщення чи іншої зайнятості, поширюється лише на: військових посадових осіб ЗСУ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації та інших утворених відповідно до законів військових формувань. Та не поширюється на: військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки. Тобто на законодавчому рівні строковики не підпадають під вказане обмеження. Однак на практиці, перебуваючи у визначеному місці та виконуючи обов’язки військової служби, поєднувати зайнятість видається надзвичайно складно.
Оптимальним виходом могло б бути продовження військової служби за контрактом, із виплатою повноцінного грошового забезпечення. Проте тут все залежить від бажання строковика, а також — від командира, який має право на укладання контракту.
Окрім посадового окладу, перебуваючи на службі, військовослужбовці строкової військової служби отримують форму та забезпечуються харчуванням.
Як саме варто було б змінити механізм обчислення посадового окладу строковиків?
Запитів грошового забезпечення військовослужбовців строкової служби — чимало. Часто в одній військовій частині перебувають і мобілізовані, і контрактники, і строковики. При цьому, завдання, які вони виконують, можуть бути однаковими. Проте розмір грошового забезпечення значно відрізняється. Тож військовослужбовці строкової служби незадоволені таким становищем.
Один із варіантів — передбачити для військовослужбовців строкової служби надбавку чи доплату на період дії воєнного стану у Наказі МОУ.
Чи якісь зміни відбуваються вже або очікуються найближчим часом?
Є законопроекти, спрямовані на вирішення ситуації зі строковиками різними шляхами. Так, наприклад, законопроект № 9140 від 23.03.2023 пропонує передбачити у ЗУ Про військовий обов’язок та військову службу можливість для строковиків звільнитись зі строкової служби за заявою, тобто — за власним бажанням. Після цього вони будуть зобов’язані прибути у ТЦК та СП за місцем проживання для взяття на військовий облік.
Є законопроєкти, які стосуються відпусток для строковиків, винагороду військовим у зоні бойових дій, в тому числі строковикам, у розмірі 16 мінімальних заробітних плат. Також існує потенційна можливість збільшення забезпечення строковиків до розміру мінімальної заробітної плати, але наразі текст проєкту відсутній.
В умовах воєнного стану строковики не можуть покинути службу і змушені працювати поза установлені законом строки. Що буде, якщо строковик все ж таки вирішить покинути службу самовільно?
Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад 3 доби, але не більше 1 місяця, караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до 2х років або позбавленням волі на строк до 3х років.
У разі призначення їм покарання судом у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні, такий строковик виключається зі списків військової частини до закінчення строку покарання. Час перебування у дисциплінарному батальйоні не зараховується до строку служби.
За яких умов строковик може бути звільнений зі строкової служби?
Військовослужбовці строкової служби за своїм бажанням можуть звільнитися за сімейними обставинами — у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин.
ЗУ Про військовий обов’язок та військову службу містить перелік підстав для відстрочки та звільнення від призову на строкову службу. Зокрема йдеться про наступні сімейні обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 особи, які мають:
непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька або одиноку непрацездатну матір, або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб — громадян України, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати;
неповнолітніх рідних братів і сестер або непрацездатних братів і сестер незалежно від їхнього віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати;
дитину або дітей віком до 18 років, яку або яких виховують самостійно;
дитину віком до трьох років;
двох і більше дітей.
вагітну дружину.
Відповідно до ч. 1 ст. 18:
батько або мати, рідні брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних;
які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, та інші захворювання, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку, але якій не встановлено інвалідність;
які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною або чоловіком, дитиною, а також батьками своїми чи дружини або чоловіка, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
які мають дружину або чоловіка з числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини або чоловіка з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
які здійснюють опіку над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд
Важливий нюанс: у ч. 1 ст. 18 ЗУ Про військовий обов’язок та військову службу вказується, що це — підстави для звільнення особи від призову на строкову службу в мирний час. Для чіткого розуміння підстав для звільнення строковиків під час дії воєнного стану за сімейними обставинами — і для військовослужбовців строкової служби, і для самих військових частин — варто прописати ці правила окремим пунктом статті. Так, як це передбачено для мобілізованих та контрактників.
Які звернення від строковиків або їхніх родин ви отримуєте на гарячу лінію вашої організації найчастіше?
Найбільш поширеними є запити щодо: можливості звільнення зараз, і чи плануються зміни на майбутнє; грошового забезпечення, особливо часто ці питання траплялись в період лютий-березень у зв’язку із змінами у виплаті додаткової винагороди в розмір 30 тис. грн; можливості підписання контракту.
Номер гарячої лінії ГО Юридична Сотня: 0 800 308 100
” ”
–>
