Колишня школа №17, а тепер гімназія №2, розташована серед високих пагорбів Роші-Стинки.
У саду на території закладу буяє зелень, розливаються пахощі бузку та квітів, співають пташки й пробігають їжачки. А в озері неподалік кумкають жаби, плавають риби та качки. Зрідка там можна побачити навіть червонокнижного чорного лелеку.
Про це йдеться у публікації ” ” від 25 травня, пише molbuk.ua
Не дивно, що така мальовнича місцина надихає школярів любити, досліджувати та оберігати природу. Учні щороку беруть участь у різноманітних екологічних конкурсах і здобувають призові місця.
“Хтось смітить, а ми прибираємо”
Керує екологічним гуртком “Юні захисники природи” вчителька біології, хімії, природознавства та основ здоров’я Оксана Харик.
Вона постійно вигадує щось цікаве зі своїми вихованцями: вони саджають дерева, прибирають територію, виготовляють годівнички для птахів та збирають пернатим корм. Започаткували навіть бізнес-проєкт – чаї з трав, зібраних у лісочку біля школи. Рослини екологічно чисті, адже місцина серед пагорбів віддалік доріг. Частину цього чаю продали на благодійному ярмарку, а за вторговані кошти вдалося придбати мотокосу.
“Наші юні захисники вчаться захищати природу, бо нам справді є що захищати, – зазначає Оксана Харик. – Щороку ми проводимо чотири екологічні акції: осінню – “Посади дерево”, весняну – “Зелений паросток майбутнього”. Висаджуємо в нашому саду дерева, декоративні рослини. Також у нас є акція “Збережи довкілля чистим”, під час якої прибираємо територію спортивного майданчика, озера, транспортної зупинки поблизу. У цих заходах беруть участь і вчителі, і учні. Роботи вистачає: скосити траву, зібрати сухостій, сміття. На жаль, деякі мешканці мікрорайону часом викидають пакети з відходами просто з вікна. От, уявіть, їде собі джип, опускається вікно, висовується звідти рука і кидає пакет просто на узбіччя.
Також опікуємося нашими пернатими друзями. У рамках акції “Нагодуй пташину взимку” наш шкільний патруль збирає корм для пташок. А ще виготовляємо годівнички для різних видів птахів. До цього заняття долучаються і учні, і батьки. Спільна праця зближає родину, та й для пернатих добра справа”.
Школярів тут навчають не зривати квіти, а милуватися ними. До прикладу, під час акції “Пролісок” учні мали сфотографувати проліски, яких на довколишніх пагорбах чимало, і полічити, скільки їх виросло на площі метр квадратний.
Діти приносять засушених жуків і навіть черепаху
Ще один проєкт – “Розрив-трава: наша чи чужа?” Одна з учениць, йдучи додому, зацікавилася побаченою рослиною. Сфотографувала її, наступного дня запитала в учительки, що то таке. Вчителька ж, недовго думаючи, запропонувала провести дослідження.
“Ми йшли до ботанічного саду, розпитували про розрив-траву, з’ясували чимало цікавого: що ця рослина хоч і завезена до України, проте давно, тому що зустрічалася ще у легендах наших пращурів. Дуже цікавий вийшов проєкт”, – каже Оксана Михайлівна.
Освітянка підходить до шафки й витягує звідти коробки з мушлями, комахами.
“Ось це все діти мені приносять: мертвих жуків, метеликів, засушених жаб і навіть черепаху. З них ми робимо колекції. А знахідка однієї з учениць мене просто шокувала. Дівчинка у восьмому класі, хоче стати хірургом. Знайшла білку, яку розчавила машина. Білочка була вагітною, у неї мало бути четверо діточок. То учениця зробила розтин білочки, витягнула ембріони, поклала у банку зі спиртом і принесла до школи. Мовляв, ось така сталася біда, але нехай хоч школярі подивляться, який вигляд мають ненароджені білченята”, – розповідає пані Оксана.
Колись вчителька разом з учнями ходили на пагорби біля школи й стежила за тим, щоби не вирубували дерева.
“Щоправда, це було давно, бо зараз особливо нікуди не підеш – усюди приватна територія”, – зауважує.
Збирали екологічно чисті рослини для чаю
Коли ж два роки тому управління освіти запропонувало школам створити підприємницькі проєкти, у гімназії №2 вирішили зайнятися виготовленням чайних сувенірів.
“Це справді унікальна ідея, – зазначає Оксана Харик. – Карпатський чай ми бачили на базарі, а от саме чернівецького немає. Можете собі уявити, скільки знадобилося зусиль, щоби зробити навіть один пакетик чаю. Дбали про те, щоби всі трави були екологічно чистими. Підбирали рослини, які компонують одна з одною. За цим стежила я разом із медпрацівником та рештою вчителів. Дуже обережно додавали рослини, які можуть викликати алергію, наприклад, м’яту. Усе зібране висушили на чистому горищі. Так створили три види чаїв: “Життя без кашлю”, “Міцний імунітет” і “Життя без стресу”. До кожного збору додали написи з протипоказами та способами приготування”.
Вчителька зачитує склад кожного з наборів. Ось, до прикладу, що увійшло до чаю “Життя від кашлю”: бузина, шипшина, квіти календули, чебрець, м’ята, цвіт липи, квіти лікарської ромашки, первоцвіт весняний.
Ці чайні сувеніри багатьом сподобалися, уже навіть з’явилися перші клієнти. Проте часу займатися розвитком “бізнесу” багато не було, та й місця для збору рослин з кожним роком стає дедалі менше, зауважує співрозмовниця: “Зараз мікрорайон почали дуже активно забудовувати, вирубують дерева, природу потроху відтісняють”.
Учням гімназії дуже пощастило: вони мають можливість бачити наочно те, що вивчають на уроках біології.
“Ми пізнаємо природу безпосередньо, – каже пані Оксана. – До прикладу, у 5 класі є тема “Птахи”, то ми ходили на озеро, бачили там качку, качура. Також спостерігали за рибками, жабами. Так цікаво: тут пливе ікринка, поряд – маленький пуголовок, віддалік – доросла жаба. У дітей було стільки емоцій від побаченого!”
Екологія – дуже важлива річ, особливо у наш час, додає вчителька.
“Природа зараз страшенно потерпає від діяльності людини. Тому треба привчити дітей її любити, берегти. Так, поки що вони не зможуть збудувати сміттєпереробний завод. Але у них буде бажання і розуміння, для чого це потрібно. І хтозна, можливо, в майбутньому вони таки зуміють створити якусь корисну для природи річ…” – підсумовує Оксана Харик.
Природа на території та поблизу гімназії взимку (ці неймовірні фото зроблені учнями гімназії)
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
” ”
–>
