Юрій Тищук – господар із села Сергії. Чоловік забудував свій город теплицями та вже багато років займається вирощуванням редиски, огірків та помідорів.
Городництвом займався ще тоді, коли жив у Криму. Переїхав туди в молодості. Та у 2016 році повернувся до рідного села, адже треба було доглядати за старенькою матір’ю, йдеться в публікації ” “.
“Засадив город, а результату нема”
Спочатку засадив город для власних потреб. Згодом же вирішив збудувати теплиці.
– Так склалися обставини, що в молодому віці я перебрався жити до Криму. Там прожив до 2016 року. Оскільки моїй матері 92 роки, то треба було доглядати за нею, отож я повернувся у Сергії. Я в Криму також займався городництвом. Щоправда, там було легше, клімат зовсім інший. Тут, в горах, набагато важче. Там мав теплиці, вирощував теж саме – редиску, огірки, помідори, листовий салат. Коли повернувся додому, засадив город лише для себе. Але, на жаль, результату майже не було. Вплинули клімат і погодні умови. Тому виникла ідея побудувати теплицю. Спочатку з’явилася одна невелика, а згодом добудував ще дві більші. Їхня площа: 6,5 на 30 метрів, 6,5 на 25 метрів та 6,5 на 27 метрів. Вони повністю дерев’яні. Якби їх ставити з металу, вийшло б дуже дорого. Я виписував відходи дерева, на циркулярці робив заготовки і з них будував теплиці, – розповідає господар.
“Без жодних хімічних добрив”
У середині лютого чоловік висадив редиску. Тиждень тому він вже зібрав весь урожай. Тепер готує землю для висаджування огірків та помідорів. Чоловік очищає ділянки від бур’яну та підживлює ґрунт.
Тепличний сезон пан Юрій закінчує у кінці вересня.
– Потім знову перекопування та підживлення ґрунту. Взимку в теплиці нічого не вирощую, бо опалювати таку територію просто не реально. Це виходить дуже затратно і позначається на собівартості продукції, – додає.
Пан Юрій використовує голландські сорти насіння. Каже, що багато експериментував, протягом чотирьох років висаджував різноманітні сорти, доки не зупинився на тих, що дають найкращий урожай.
– Переважно саджу перевірені сорти. І на двох-чотирьох рядках пробую якісь нові, щоб побачити результат. Серед сортів редиски випробувані “Дієго” та “Мондіал”. Вони дають невисоку гичку, а редиска досить велика, не лопається і не переростає, не буває порожньою всередині. Я рекомендую її. Помідори я саджу сортів “Мальва”, “Чиблі”, “Меланет”. Упродовж останніх трьох років саджу “Галеру”. Помідори цього сорту смачні і сирі, і мариновані чи квашені. Плоди не тріскаються, – каже господар.
Вирощує городину пан Юрій без жодних хімічних добрив. Користується переважно народними методами – робить осіннє перекопування з перегноєм.
Каже, це бюджетно і корисно для рослин.
– Можна підживлювати ґрунт невеликою кількістю суперфосфату, бо його в землі мало, а чи підсипати посіченої кропиви, вона виділяє багато азоту. Можна і попелом посипати. Від хвороб використовую аптечні товари – йод, борну кислоту або замовляю в інтернеті біопрепарати. Те, що лікує людей, може вилікувати й рослинку. Якісь хімічні засоби я не використовую – уся продукція натуральна та органічна, – розповідає господар.
“Будувати теплиці вже ніде”
– Найбільш вибагливі – помідори. У нас такий регіон, що ранки завжди холодні, а вечори – пізні. І на рослині осідає роса. Дві години мокрого листячка викликають розвиток хвороб. Тому помідори важче вирощувати, їм потрібно більше догляду. Треба формувати кущ, дивитися, скільки пасинків, чи немає навантаження на рослинку. Кожен пасинок треба підв’язати, – каже чоловік
Раніше Юрію в роботі допомагав син. Та на початку війни він пішов добровольцем на фронт. Тож чоловіку довелося з усім справлятися самостійно.
– Зараз уже дружина приїхала з Криму, тож вона мені допомагає, стало набагато легше. Продукцію ми продаємо на ринку в Путилі. Люди вже знають, що в мене хороший і свіжий товар. Тож з реалізацією проблем не виникає. Будувати теплиць більше не буду, бо просто немає землі. Я засадив ще й великий сад. Коли народився перший внук, посадив 30 дерев, коли другий – ще скільки ж посадив. Деякі молоді деревця вже почали давати урожай, – розповідає буковинець.
За словами Юрія, в Сергіях та сусідніх селах немає господарів, які б мали такі великі теплиці, адже це праця не з легких.
– Це дуже кропітка робота. У теплицю ти приходиш зранку, як на роботу. Потрібно розуміти, якій рослині, що потрібно. Десь треба підживити, десь прочистити, десь підлікувати. Потрібно бути прив’язаним до дому. І найголовніше – любити цю справу, – каже чоловік.
” ”
–>
