На Буковині розгорнули стаціонарні пункти щеплення. Є вони у Чернівцях на базі кількох поліклінік та центрів первинної медико-санітарної допомоги.
“Комар сильніше гризе”
Кореспондентка molbuk.ua побувала в одному з таких пунктів – у міській поліклініці №2 на вулиці Лесі Українки, йдеться у публікації .
Директорка закладу Світлана Широкова зауважує, що кімнати щеплень тут розташовані на 5 поверсі, окремо від інших лікарських кабінетів. Завдяки цьому ті, хто прийшов на вакцинацію, практично не перетинаються з пацієнтами поліклініки. Також працює ліфт, що дуже доречно для тих, кому важко підніматися сходами на 5 поверх. Окрім того, навпроти кабінету щеплень є денний стаціонар. Там можуть перебувати вакциновані у випадку, якщо їм стане зле. Утім, поки що таких випадків не було.
Станом на 13 квітня у поліклініці вже щепили понад 1200 осіб. Залишилося 570 доз вакцини. Утім, це не означає, що їх більше не буде: пізніше привезуть більше доз, каже Світлана Широкова.
Своєї черги очікують Валентин Пенькевич із дружиною. Пану Валентину невдовзі виповниться 70 років. Каже – переконав син.
“Наш син нездужає на цукровий діабет. Нещодавно він дуже важко перехворів коронавірусом. Його практично витягували з того світу. Після цього він безапеляційним тоном сказав, що ми повинні вакцинуватися. Поки що я, на щастя, не хворів коронавірусом. Та краще захиститися”, – каже чоловік.
Дружина пана Валентина сидить у коридорі сердита. Їхня донька Наталія зауважує, що “мама вакцинуватися не хотіла, через це зараз зла”.
“Тата нескладно було переконати щепитися, а от маму довго довелося вмовляти. Вона вважає, що вакцина ще недостатньо вивчена і через це невідомо, які вона матиме побічні ефекти у майбутньому. Тобто їй не так страшно захворіти, як провакцинуватися. Але я гадаю, що нам ці наслідки нестрашні. У нас багато знайомих хворіли і їх уже немає на світі. То що може бути гірше?
Валентин Пенькевич заходить до кабінету. Процедура триває кілька секунд.
“Боляче? – запитую. – Ні, зовсім. Комар, здається, і то сильніше гризе”, – усміхається чоловік.
“Три дні не мочити місце уколу, не перевантажуватися та не вживати спиртних напоїв”, – радить медсестра. Після цих слів обличчя пенсіонера смутніє: “Як то – три дні не вживати алкоголю? Ні, не подумайте, я не захоплююся, але іноді для настрою хотілося би. Мабуть, цей момент для мене найбільш прикрий у всій процедурі”, – жартує чоловік.
“Це ж не російський “Спутнік”
Заходить 31-річна чернівчанка Альона Багнян Каже, що записалася на щеплення, а тут залишилися невикористані дози, от їй і зателефонували.
“Мені пощастило – були залишки. Я дуже підтримую вакцинацію. Чого її боятися? Зрештою, дітей же ми щепимо від різних хвороб, то й самим треба це робити”, – переконана жінка.
Чоловік пані Альони, 29-річний Онисим Багнян взагалі вважає нонсенсом те, що люди бояться вакцини.
“Зараз 21 століття. Вакцини – це вже не щось нове, не вивчене. І це ж не російський “Спутнік”. Це вакцина, виготовлена в Індії – країні, яка виготовляє більшість вакцин у світі”, – вважає Онисим Багнян.
Поки розмовляю з парою Багнянів, бачу мотоцикліста: у руках тримає шолом, одягнені наколінники. Так і зайшов на пункт щеплення. Це 35-річний Валентин Скицько. Каже, вирішив захистити своїх рідних.
“Я на роботі багато контактую з людьми, тож можу інфікуватися. І якщо у мене є шанси, що я легше перенесу хворобу, то чому б і ні. Тому вирішив щепитися. Також і рідних записав на вакцинацію”.
Медсестра Валентина Тимченко вакцинувала за весь період роботи пункту вже понад 500 осіб. Каже, чимало людей, особливо старшого віку, бояться уколів, хвилюються за побічні ефекти. Тож вона намагається заспокоїти їх.
“Зрештою, так і є, бо усі після щеплення дивувалися, наскільки це безболісна процедура. Після вакцинації, щоправда, певний час може бути слабкість, температура, озноб, але це реакція на вакцину і це нормально. Наскільки сильною буде ця реакція, залежить від стану імунітету”, – пояснює медсестра.
