Кореспондентка molbuk.ua вирішила перевірити, чи справді зараз у Чернівцях немає можливості купити гардероб у магазинах та на ринках.
Про це йдеться у публікації за 15-21 квітня.
Днями поїхала до одного з торговельних центрів на проспекті Незалежності. Пройшлася довгими коридорами вздовж магазинів. Частина з них таки зачинена. На більшості вхідних дверей висять написи “товар можна замовити та придбати онлайн”, “вхід тільки у масках”.
Натомість у деяких магазинах ролети наполовину приспущені, але не зачинені: продавці на роботі. Коли підходжу до дверей, запрошують увійти. Роблять це похапцем, озираючись. І за мною відразу опускають ролети.
“Взагалі-то, ми не маємо права запускати відвідувачів всередину магазину, навіть одну людину. Тому заходьте швидше, поки ніхто не бачить”, – пояснюють.
Поки розглядаю одяг, чую, як продавці перемовляються між собою: “Валя, ану подивись, там мєнтів нема?” “Ні, нема, все нормально, я насторожі, якщо що, попереджу”.
“Треба за щось жити”
З’їздила також на Калинівський ринок. Як виявилося, більша частина непродовольчого сектору працює. Одяг, взуття – усе до кольору, до вибору. Речі уже весняні та літні, з нових привозів. Покупців не надто багато: штовханини немає, але й не безлюдно. Зате більшість усе ж таки у масках.
Продавців стає якось шкода. Хоча вони й порушують правила карантину, проте можна лише уявити, яких збитків вони зараз зазнають. Речі нові завезли, а продавати їх не можна. От і мусять виходити торгувати. Але дуже остерігаються. Підходиш до товару, а тебе спочатку уважно вивчають. В очах – підозра. Починаєш щось випитувати про графік роботи, одразу замовкають і насторожено оглядаються. І маски натягують, хто приспустив на підборіддя.
– А я думала, що Калинка не працює, – кажу одному з продавців. – Це що, вже дозволили торгувати?
– Та ні, – відказує чоловік. – Я й сам досі сидів вдома. Але побачив, що потроху інші виходять на ринок, та й теж оце лише сьогодні відкрився. Треба ж за щось жити.
Через брак покупців – розпродаж на велику кількість речей: пальта, сукні, взуття. Продавці готові робити знижки на 100, 200 гривень і навіть більше. Клієнти зараз – на вагу золота. До прикладу, я примітила гарне пальто і запитала про ціну. Виявилося – 1800 гривень. Я лише прицмокнула язиком: таке мені зараз точно не по кишені. Вже хотіла йти далі. Та продавчиня почала мене переконувати. Мовляв, гляньте, яка якість, помацайте, приміряйте.
“Можете взяти на виплат, – запропонувала мені жінка. – Частину дасте зараз, а решту – пізніше”. А почувши, що для мене це задорого, сказала: “Ну, добре, а яка ваша ціна? Скільки ви готові заплатити?”
Я лише подякувала і пішла далі, бо точно зараз не готова до такої покупки. І таки добре здивувалася. Бо скільки бувала на Калинці, ще не пригадую, щоби продавці були настільки поступливими перед покупцями. Щоби мало не просили купити річ і були готові на суттєві знижки. Зазвичай торговці байдуже реагують: купили, то й добре, а ні, то йдіть собі далі. На прощання продавці давали свої візитки і запрошувати завітати через кілька днів. Мовляв, тоді буде ширший асортимент.
“Оце сервіс”, – втішено подумала я. Спало на думку: можливо, карантин стане одним із тих чинників, які навчать продавців на ринку цінувати клієнтів, а не буркати на них. Хоча, звісно, не хочеться, щоби вони цього навчилися через такі жорсткі методи…
Як відомо, Буковина перебуває у “червоній” зоні з 1 березня.
