Новини

«У деякі села добираємося пішки»: як на Буковині працюють мобільні медичні бригади

Мобільні медичні бригади розпочали працювати у гірських селах Буковини торік у грудні. Вони надали допомогу майже трьом тисячам людей.

Проєкт реалізує Чернівецька обласна організація Товариства Червоного Хреста за підтримки міжнародних донорів. Діють бригади у Селятинській, Конятинській та Усть-Путильській громадах, йдеться в публікації ” “.

Фахівці безплатно оглядають пацієнтів, видають ліки, виписують направлення до вузьких спеціалістів.

Валерій Полянчук, голова Селятинської громади, розповідає, що такі бригади вкрай необхідні для гірських сіл.

– Такі бригади, однозначно, потрібні. Вони обслуговують 10 гірських населених пунктів. Найбільшу увагу приділяють селам, де мало населення і куди важко добратися. Вони відвідують хворих, приходять до них додому, надають необхідну допомогу, – каже Валерій Полянчук.

Бригада лікарки Надії Шкеул працює у Селятинській ОТГ. Вона щодня виїжджає в певні населені пункти. Обслуговує бригада села Плоска, Селятин, Руська, Галицівка, Верхній та Нижній Яловець і Шепіт.

– У наші обов’язки входить первинний огляд, первинні рекомендації пацієнтам, до кого вони можуть звернутися, які направлення взяти у сімейного лікаря. За необхідністю ми можемо дати людині ліки безплатно. Переважно це препарати для хронічних захворювань, для серцево-судинної системи, травної системи, цукрового діабету, знеболювальні. Якщо потрібно надати невідкладну допомогу людині, то ми надаємо, адже доки швидка добереться, людині може погіршати. Але нам ще не траплялися дуже важкі випадки. Люди знають, що в критичних ситуаціях потрібно викликати швидку. Крім того, ми допомагаємо людям із транспортуванням до Путильської лікарні, а якщо важкі випадки – до Вижницької, – каже лікарка.

У мобільну бригаду входить лікарка, двоє медсестер та водій. Вони обслуговують навіть важкодоступні села, куди потрібно йти пішки.

– Наприклад, у Галицівку автомобіль не може заїхати. Ми туди ходимо тільки пішки. Дорога в один бік займає близько години. Дороги погані і на Нижній Ялівець, і на Верхній, тож куди ми іноді також ходимо пішки. Беремо з собою необхідне. Крім ліків, у нас також є дорослі памперси. Їх ми теж роздаємо. Робота складна, звісно, адже потрібно завжди бути у русі. Але ми бачимо, що це необхідно. До нас звертаються не лише люди похилого віку. А й молоді батьки, щоб ми послухали дітей, дали якісь рекомендації за вірусних захворювань, коли висока температура. Ми вже маємо контакти з людьми. Перед тим, як їхати у певне село, телефонуємо й дізнаємося, що потрібно, – розповідає пані Надія.

” ”

–>

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.