Мешканці Гравітону приходять помилуватися красою скверика біля дев’ятиповерхівки № 263. З ранньої весни до пізньої осені тут цвітуть декоративні кущі та квіти. Ростуть дубочки, ліщина, берізки, плакучі верби, черемха, клени, сосни, туї, горіх фундук. Уже плодоносять вишні, абрикоси, алича, японська айва, сливи, яблуні, груші. Гарно прижилися кизил, барбарис, глід, бузок, калина.
Про це йдеться у публікації ” “, пише molbuk.ua
“Роблю це, щоби радувати людей”
Доглядає за сквером колишній військовий Віктор Скупов, який колись служив ще у 300-му полку в Чернівцях і вийшов на пенсію у званні майора. “Роблю це для душі та краси, щоби радувати людей. Хочеться, щоб мами приходили сюди з дітками, ніби на екскурсію, розповідали їм про дерева та кущі, які тут ростуть, вчили берегти і любити природу, – каже Віктор Юрійович. – Коли в нас гостювала мама, то любила посидіти у цьому скверику. Вона хворіла, а тут, серед дерев, почувалася краще. Сюди злітаються пташки, в’ють гнізда, влаштовують ранішні концерти”.
Три роки тому мешканці вирішили закласти біля своєї багатоповерхівки сквер. На території площею приблизно вісім соток висадили 130 дерев і кущів 21 найменування, квіти, посіяли газонну траву. Але за той час їхня кількість збільшилася вдвічі завдяки панові Віктору. Чоловік щоранку приходить сюди, підрізає дерева та кущі, садить нові, поливає їх, підв’язує саджанці, підрізає секатором гілки, косить траву.
– Щойно прокидаюся, одразу біжу сюди. Оглядаю кожне деревце, кожну квіточку, чи не пошкодили, не зламали. Я цим живу. Люблю природу, квіти, зелень, – запевнив пан Віктор. – Придбав садові інструменти. Маю ще батькову косу, якою скошую високі бур’яни. Саджанці та насіння квітів купую за свої гроші, дещо дали знайомі. Ця робота приємна. Вона відволікає від негативної інформації, покращує настрій і здоров’я, дає стимул жити.
“Люди дякують мені”
Особлива гордість садівника – 15 кущів сирійської троянди (гібіскусу), що вже цвіте. Цієї весни він посадив бамбук, декоративні соняшники, білу та рожеву акації, горобину, виноград, персик, шість сортів динь.
– Також висадив нарциси та 250 цибулин тюльпанів різних сортів. Вони так гарно зацвіли, а потім раптом випав сніг і поламав квіти. Вони ж такі тендітні та ніжні. Я так важко це переніс, – зізнався пан Віктор. – Дуже радів, що вдалося придбати рожеву сакуру. Гортензії виростив із насіння на підвіконні своєї квартири, а потім пересадив 40 кущів у сквері. Щодня поливаю, підживлюю, сподіваюся, що приживуться. Посадив 21 кущ бузку шести видів, п’ять видів дубків, зокрема червоний. Вздовж дороги висадив плакучі верби та вишні. Коли підростуть, обріжу та надам деревам красивої кулястої форми. Влітку за спекотної погоди ношу воду відрами, бо треба її багато. Допомагає мені підприємець Ілля Кокош. Він посадив сосни, дозволяє брати в нього воду для поливання, дає драбину для обрізування гілок. Наш двірник Олег допомагає косити траву.
Два роки тому в конкурсі міської ради сквер був визнаний кращою прибудинковою територією. За цей період він став ще гарнішим. “Мимо йдуть люди, вітаються, захоплюються, дякують. Мені це приємно. Дехто просить нарвати кульбаб або трави для кішок, сфотографуватися. Хоча були випадки, що ламали гілки дерев. Інколи мешканці викидають із вікон пакети зі сміттям, порожні банки з-під пива, які ламають саджанці та квіти.
Це мені болить. Хочеться кричати: “Люди, не робіть такого, бережіть природу!” Місто – це наша спільна домівка, за яку повинні відповідати ми всі, а не окремі люди. Тоді буде чисто і гарно, як цього бажаємо”.
Віктор Юрійович каже, що почувається відповідальним за скверик, тому так дбайливо доглядає за ним та оберігає. “Я садив тут деревця, кущі, квіти, бачив, як вони росли. Не можу залишити їх напризволяще. Це як діти, які потребують догляду. Тому й надалі буду робити все, щоб ця краса існувала. Не для себе – для людей, для дітей”, – запевнив чоловік.
” ”
–>
