Український військовий Роман Кашпур минулого тижня пробіг Лондонський марафон. Він на протезі зміг подолати повну дистанцію марафону 42 кілометри 195 метрів.
Так Роман хотів мотивувати важкопоранених бійців і зібрати кошти для протезування поранених, про це йдеться у публікації ” “.
Роман живе на Вінниччині. У 2016 році прийняв рішення йти до війська. В 19 років у складі добровольчого корпусу “Правий сектор” він пішов на фронт. Після того, як рік воював добровольцем, підписав контракт із ЗСУ і служив у розвідувальному батальйоні. 16 травня 2019 року отримав поранення. Під час розвідки наступив на протипіхотну міну.
“У результаті вибуху сталася травматична ампутація ноги. Я спочатку потрапив у польовий шпиталь у Волновасі, а наступного дня у Харкові мені зробили операцію. Коли мене привезли у шпиталь, лікар підійшов і сказав, що потрібна ампутація. Я тоді був під знеболювальними і не міг рухатися, але підвів голову і сказав: “Мені потрібно, щоб я міг бігати й стрибати, тому робіть, усе що потрібно”, – і підписав згоду на операцію”, – згадує Роман.
У лікарні Роман познайомився із дівчиною Юлією, яка тут волонтерила. Згодом вона стала його дружиною.
“У шпиталь привезли важкопоранених хлопців, їм встановили протези. Вони вже пройшли реабілітацію. Якось у моїй присутності хлопець побіг на своєму протезі. Це мене надзвичайно мотивувало. На перший свій протез я став через шість тижнів після поранення. Через дев’ять місяців отримав постійний протез і почав активно займатися спортом. Я все життя займався спортом, тому дуже хотів це продовжити”, – продовжує Роман
Роман уже з протезом вирішив встановити рекорд України у категорії “стронгмен” і протягнув літак вагою 16 тонн.
Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення, чоловік евакуював свою родину і повернувся на фронт.
“Я розумів, що у військкоматі мене можуть не взяти, тому поїхав на фронт добровольцем. На Харківщині брав участь у бойових діях, а потім, коли людей у підрозділі побільшало, перейшов на інструкторську посаду. Потрібно було готувати хлопців, бо багато хто з них ніколи не тримав у руках зброї”, – мовить Роман.
Пів року чоловік пробув на фронті, а потім вирішив повернутися у спорт.
“На Лондонському марафоні я не лише хотів показати, що можна займатися спортом навіть на протезі, а й долучитися до збору коштів. Ми збираємо кошти на важкопоранених бійців, які потребують протезування і наша ціль – це сто тисяч фунтів”, – пояснює Роман.
На повноцінну підготовку до Лондонського марафону Роман мав усього три місяці. Він пробіг повну марафонську дистанцію у 42 кілометри 195 метрів за 5 годин 53 хвилини. Те, що здавалося майже неможливим, хлопець зробив.
“Марафон я пробіг, але кошти ще збираю, тому багато роботи попереду. Я зустрівся з футболістами Олександром Зінченком та Михайлом Мудриком. Вони підписали футболки, які ми виставимо на аукціон для збору коштів. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний підписав мені український прапор, з яким я фінішував на марафоні. Його я планую теж виставити на аукціон, а зібрані кошти віддати на ЗСУ”, – розповідає Роман. – Моя ціль – показувати, що ампутація – це не вирок, а інвалідність – це лише запис на папері, яка ні в чому не обмежує. Моє поранення мене не зламало, а мотивувало ще більше робити, ніж я робив”, – каже Роман/
” ”
–>
