На території Чернівецького національного університету розпочали роботи з розчищення підземних комунікацій австрійського часу.
Професор кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії ЧНУ Богдан РІДУШ є ініціатором відновлювальних робіт, йдеться у публікації .
.
“Вода стікає в нікуди”
Підходимо з паном Богданом до обгородженої ями на газоні неподалік географічного факультету. Насправді ж це не просто яма, а вентиляційний колодязь, який веде до дренажної галереї під територією резиденції, пояснює науковець.
Колодязь глибокий і доволі вузький – одночасно туди можна пролізти лише по одному.
Кілька днів тому Богдан Рідуш – спелеолог з 40-річним досвідом – з кількома колегами-спелеологами частково прочистили цей колодязь від автентичної цегли, якою мурувалася резиденція. Зараз ця цегляна купка лежить біля входу.
“Цеглі знадобиться, коли будуть обмуровувати стіни колодязя. Вирішили це робити саме цеглою, – так, як це запроєктовано архітекторами, а не бетонувати. Поки що вдалося лише заглянути в галерею, якої видно близько 30-ти метрів”, – пояснює пан Богдан.
За словами професор, результатами першого обстеження фахівці задоволені: підземні галереї не засипані, принаймні те, що вдалося поки побачити. Тому, якщо все піде добре, планують до початку літа прочистити всі колодязі та галереї.
“Вперше ми виявили і дослідили ці підземні ходи ще у 1984 році. Ось цей порослий дерниною горб поруч – це насип, який утворився після того, як ми прочистили колодязь. Він був повністю забитий. Зараз відновили роботи, і важливо їх закінчити якомога швидше. Тому що дренажні галереї створені для збору дощової води з дахів. До стін будівель прикріплені водостічні труби, вкопані у землю. За первинним проєктом вода з цих труб має стікати у ці дренажні галереї. Раніше воно так і було. Проте з часом вони забилися, і тепер вода з труб іде фактично в нікуди. А точніше – під фундамент корпусів університету. Неозброєним оком можна помітити, що ці фундаменти підмокли. І якщо якомога швидше не вжити заходів, це призведе до деформації споруд”, – розповідає Богдан Рідуш.
“Без дренажної системи біда”
Вентиляційних колодязів, які ведуть до галерей, на території резиденції є два. В якому стані другий – поки що фахівці не знають.
Також виявили два каналізаційні колодязі: один на території колишнього господарського двору, інший біля церкви Трьох Святителів.
“Галерей теж дві: одна тягнеться від шостого корпусу повз церкву аж до господарського двору. Друга врізається в неї з п’ятого корпусу. Загальна протяжність галерей становить кілька сотень метрів. Невисока людина ними може йти на повен зріст, дебелим доведеться трохи згинатися. Ці дренажні системи були створені ще в австрійські часи, тоді ж, коли закладалася і резиденція. “Вони є в технічній документації. Проєктом передбачені і дренажні труби, і колодязі, і галереї. Це чисто технічна споруда, а не якісь таємні ходи, якими втікали з награбованим золотом”, – пояснює Богдан Рідуш.
Ця система не сполучена з дренажними галереями радянського часу, спорудженими Київським метробудом у 1970-их роках. Вони розташовані на різних рівнях: якщо радянське “метро” проходить на глибині близько 40 метрів, то австрійські галереї прокладені на рівні трьох метрів. Хоча призначення у них однакове – для збору підземних вод. Для цієї ж мети – зниження рівня підземних вод та їх швидшого випаровування – створена і гравійна доріжка перед центральним корпусом університету.
“Утім, коли вода просто ллється під фундамент, тут уже ніякі випаровування не допоможуть. Резиденція – це об’єкт ЮНЕСКО, і дренажна система – елемент цього архітектурного комплексу. Тож його треба також реставрувати”, – переконаний Богдан Рідуш.
У розчищенні підземних комунікацій беруть участь науковці, студенти та випускники університету. Також допомагає спелеологічний клуб “Троглодит”.
“У 1984 році цим займалися спелеологи. Зараз спеціалістів немає. Натомість є спелеологи-ентузіасти. До прикладу, один із учасників “розкопок” – лікар-анестезіолог, який також є спелеологом. Він тут зміг відвести душу. Інша помічниця – доцент-хімік. Поки що не знаємо, скільки може знадобитися коштів на відновлення підземних комунікацій. Відновити колодязі відносно легко. Якщо ж є якісь руйнування галерей – це вже буде складніше. У будь-якому випадку це треба зробити якнайшвидше. Бо без дренажної системи – біда”, – каже науковець.
