Військові 80 окремої десантно-штурмової бригади, в якій воює багато буковинців, розповіли, як проводився контрнаступ на Харківщині та штурм Макіївки.
Про це повідомляють: Чернівецька обласна рада, Служба зв’язків з громадськістю 80 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України, Чернівецький ОТЦК та СП.
Ось так згадує про ізюмський контрнаступ в.о. командира десантно-штурмового взводу Андрій: “Ми просувались дуже швидко. Секрет того, що ми глибоко зайшли в тил під час Харківської операції – дуже хороше планування нашого головного командування. Хлопці були морально підготовлені, знали, на що йдуть, яка в них задача й що буде попереду. Усі розуміли складність ситуації, але були готові до цього.
У тому напрямку була доволі непогана взаємодія бригад. Ми мали багато техніки – було, чим штурмувати. Попереду йшла важка техніка, а ми відпрацьовували штурмові дії на відмінно. Ворог був збентежений та втікав. Бувало, що вони прямо влітали на наші позиції, не розуміючи, що тут стоїть ЗСУ. Вони тікали, як мурахи, у різні сторони, а ми їх розбивали. Росіяни понесли великі втрати в особовому складі та техніці. Ми отримали багато трофейних БТР, БМП, “мотолиг” та САУ”.
Десантник пригадує також успішний штурм Макіївки, який відбувся 4 місяці тому силами бригади. Поставлене завдання було нелегким – зачистити лісосмуги на околицях населеного пункту, знищити ворога та звільнити шлях для наших військ в його тил.
“Ситуація теж була складна. Ворог був добре окопаний та переважав нас втричі. Особливих труднощів мобілізовані росіяни нам не завдавали, але проблема була в тому, що вони гатили по нас градами, артилерією, мінометами, танками, усім, чим могли. Ми штурмували Макіївку декілька діб. Свою задачу закріпитись у лісосмузі та вибити ворога виконали за 12 годин.
Зайшли на позиції, розбили противника, закріпились, а тоді наш перший батальйон блискавичними діями влетів у його тил. Ми підбили танк і ще кілька одиниць їхньої техніки. Окупанти понесли великі втрати. Вони почали відступати, а ми їх наполегливо вибивали”, – розповідає боєць.
Одним із секретів успішних штурмових дій бригади була обов’язкова розвідка попередніх напрямків та пересування невеликими групами, щоб виконати завдання та зберегти особовий склад.
“Росіяни використовували заборонені снаряди з цвяхами всередині. Декількох наших хлопців зачепило. Ми не розгубились та дуже швидко їм допомогли. Хлопці живі, одужують і скоро повернуться виконувати бойові завдання, будуть грозою для ворогів.
Усі наші бійці цілеспрямовані та знають, чому, заради чого вони воюють. Ми маємо дружин, батьків, дітей та знаємо, кого захищаємо й до кого повернемося. Наші військові на позитиві виконують своє завдання. Ми щодня відпрацьовуємо тактичні дії, штурмові навички, медицину. Буває, приїжджаємо зі штурмів і без відпочинку тренуємось”, – каже воїн.
Свого часу в.о. командира взводу батальйону Андрій навчав штурмовим діям Королівський десант у Великобританії. А під час повномасштабного вторгнення перебував у Чехії. Пригадує, що тоді зателефонувала дружина і сказала, що Київ бомблять.
“Повернувся захищати Україну, бо я українець, з родини військових, усі мої рідні тут. Після перемоги я планую збудувати дім, посадити дерево та дати дітям життя. А прямо зараз ми боремося за наше майбутнє. Ми штурмуємо маленькою групою, а лінія фронту, на якій зосереджуємося, простягається на декілька кілометрів. Є постійні прориви. Ми йдемо вперед, знищуючи ворогів”, – каже Андрій.
” ”
–>
