Двоє колишніх бійців ПВК “Вагнера” розповіли про жорстокість російських командирів по відношенню до власних солдатів.
Для видання CNN полонені рашисти згадали про важкі бої за Донбас, в ході яких окупанти зазнали масштабних втрат.
“Перші кроки в ліс були важкими. З 10 хлопців семеро загинули відразу. Ви не можете допомогти пораненим. Українці вели по нам щільний вогонь, тож, навіть якщо їхні поранення незначні, треба йти далі, інакше під вогонь потрапляєш ти. П’ять днів ти працюєш, люди вмирають біля тебе, моляться Богу, благають води. Ви думаєте, що можете покласти зброю, і більше нічого не станеться. Але ні, просто хвиля за хвилею. Якщо одна група зазнає невдачі, то відразу відправляють другу. Якщо і вона зазнає невдачі – відправляють третю”, – описує окупант штурм Лисичанська.
Він додав, що поранені могли не розраховувати на евакуацію, тому що її не було.
“Коли ви отримуєте наказ їх завантажити, ви не дуже думаєте, хто мертвий, а хто поранений. Ми не могли відступити без наказу, бо якщо не виконаємо наказ, нас уб’ють. Одна людина залишилася на позиції, вона дуже злякалася, це був її перший штурм. Про це доповіли командуванню, його відвели на 50 метрів від бази. Він копав собі могилу, а потім був розстріляний”, – сказав один із полонених.
Протягом тривалого часу на передовій у цих “вагнерівців” спрацьовував лише один інстинкт.
“Просто щоб вижити. У мене просто було бажання вижити, хоч би якою ціною. Проте альтернатива йти через мінні поля на українську артилерію була такою ж смертельною”, – розповів росіянин.
” ”
–>
