Напередодні Нового року група волонтерів із Чернівців відвезла чергову партію допомоги нашим бійцям, які воюють під Бахмутом.
Там побував і фотограф із Чернівців Максим КОЗМЕНКО, йдеться у публікації ” “.
Донеччина – суцільна розруха
Кореспондентка ” ” поспілкувалася із фотожурналістом та дізналася, яка зараз ситуація на Донеччині та який настрій у наших військових.
– На Донеччину ми поїхали 28 грудня. Цього разу везли захисникам три автівки, заповнені допомогою. Для керівника нашої волонтерської групи Саші Білоуса така поїздка далеко не перша. До цього, окрім гуманітарки, він вже передав захисникам понад 90 автомобілів. Поки дісталися прифронтових міст, був уже вечір. У темряві дуже важко їхати. Тим паче вщент понівеченими дорогами з активним рухом військової техніки.
Зараз Донеччина – це суцільна розруха. У містах крізь темінь проглядалися будинки, в яких вже ніхто не живе. Апокаліптичне враження. Гуманітарну допомогу ми залишили під самим Бахмутом, у місті Костянтинівка. Під час цієї поїздки я зустрів свого кума, який служить артилеристом, – ділиться Максим.
Зробили на передову “Олів’є”
До привітання з Новим роком військових долучилися жителі села Кам’яна.
– Люди зібралися і приготували для військових салат “Олів’є”. Його було дуже багато. Хлопці дуже зраділи. Їли його з відра ложками. Хоча харчів у них вдосталь. Та для солдатів важливо те, що про них не забувають. На Донеччині і справді відчувається незламний дух нашого народу! Попри жахливі обстріли, наші хлопці не втрачають ентузіазму. Вони стійко відбивають атаки орків, а подекуди й відтісняють їх, – розповідає фотограф. – А от місцевість вганяє в депресію: виїжджаєш на пагорб, бачиш село, хатки. Заїжджаєш туди, а там розруха. Дороги на Донеччині розбиті важкою військовою технікою. Місцями її практично немає.
Наразі бійцям вкрай необхідні тепловізори.
– Ночі дуже темні, світла практично немає, тому нашим хлопцям дуже потрібні тепловізори та дрони. Є також потреба у маскувальних сітках та окопних свічках. Ми повинні допомагати нашим бійцям, щоби наблизити перемогу! – підсумовує Максим.
” ”
–>
