Депутати на Чернівецької міської ради на сесії ухвалили звернення до президента України, щоб ветували закон 5655 про містобудування і направили його на доопрацювання.
Про це сказав заступник міського голови Чернівців Василь Зазуляк.
“Країна потребує закону про містобудівну діяльність, але у законі, який прийняли наразі, є багато нюансів. Органи місцевого самоврядування та архітектори вважають, що їхні права будуть суттєво обмежені”, – зазначив Василь Зазуляк.
За його словами, Асоціація міст звернулася до Чернівецької міської ради з питанням підтримати звернення до Президента щодо ветування даного закону.
“Чернівецька міська рада підтримала це звернення і дуже сподіваємося, що закон буде повернуто на доопрацювання. І врахують можливості впливати на процес забудов органами місцевого самоврядування. Адже законом передбачається запровадження приватного контролю і за містом залишають функції моніторингу. Я не уявляю, як це має відбуватися. Як чиновник, який немає доступу до будівельного майданчика, може промоніторити чи законно чи незаконно будівництво. Перелазити паркан на будмайданчик ніхто з чиновників не буде”, – сказав Василь Зазуляк.
За законом органи місцевого самоврядування суттєво обмежують у процесах контролю незаконної забудови. Тому у міській раді вважають, що цей проект потребує доопрацювання.
Що відомо про закон
Верховна Рада 13 грудня ухвалила законопроєкт про містобудівну реформу. До кінця дня петиція до президента з вимогою накласти вето на закон набрала необхідні 25 тисяч голосів. Ще за кілька днів кількість підписів зросла до 42 тисяч, збір голосів зупинили.
Проти ухвалення закону виступили архітектори, урбаністи, громадські організації, міські адміністрації (серед них мери Києва, Дніпра та Львова), а також Мінкульт і НАЗК. Водночас ініціатори законопроєкту [очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк і Мінрегіон] запевняють, що він допоможе подолати бюрократію й корупцію у сфері містобудування, адже пропонує цифровізувати й автоматизувати процес видачі всіх дозвільних документів.
Основні пункти закону
Поява приватних контролерів. Згідно із законопроєктом, організації, які здійснюватимуть містобудівний контроль, будуть укладати договір із замовником будівництва. Це можуть бути як органи, створені місцевими адміністраціями, так і приватні структури. Забудовник сам обиратиме, хто його контролюватиме: місто чи “приватний контролер”.
Місцеві адміністрації не зможуть зайти на будмайданчик. За законопроєктом, органи місцевого самоврядування мають проводити моніторинг забудови, це стає їхнім обов’язком. Водночас така інспекція не матиме права заходити на будівельний майданчик (якщо її не найняв забудовник), навіть у тому разі, якщо вона виявила самочинне будівництво.
Розірвати договір із замовником контролер зможе у двох випадках: якщо він виявив порушення, а забудовник не усунув їх вчасно, а також у тому разі, якщо контролера систематично (два та більше разів поспіль) не допускають до перевірки.
“Амністія” незаконно зведених будівель. Законопроєктом пропонується “будівельна амністія” для об’єктів кількох категорій, будівництво яких здійснювалося без набуття права на виконання будівельних робіт. Норма не має часової та географічної рамки. Тобто теоретично можливий сценарій, що всі будівлі, які якимось чином вдасться звести без дозволів у майбутньому, будуть амністовані та можуть бути введені в експлуатацію.
Проблема авторського права архітекторів. Законопроєкт передбачає, що договір на розробку проєкту будівництва є одночасно авторським, тобто регулює питання належності майнових авторських прав. Забудовник може зробити передачу майнових авторських прав від розробника умовою його наймання.
” ”
–>
