Засновниця “Міста добра” у Чернівцях Марта Левченко розповіла історію жінка, яка із дитиною живе у притулку.
Про це Марта написала на своїй сторінці у фейсбуці, передає molbuk.ua
“В притулку Місто добра Центр доброти для мами і дитини 80% мам пережили складне бідне і голодне дитинство. Більшість з них пережили страшні і травмуючі події сексуального насилля та розбещення у віці від 5 років! Ці не дитячі страждання зламали їх на все життя і всі подальші його події будувались саме на цій основі. Вони нанесли рану, яка не гоїться роками. Всередині них завжди живуть маленькі беззахисні дівчатка, яких ніхто не врятував…чиї історії я безпорадно вислуховую і просто мушу щось зробити, щоб це припинити”, – написала Марта.
Водночас вона розповіла про складне дитинство Олі, яка проживає разом із своєю дитиною у Місті добра.
“Оля не знала свого тата, жила з мамою в маленькому селі, жили дуже бідно, одна маленька кімнатка. Мама була алкозалежною, пила багато з ранку до ночі. Всі її “друзяки” збиралися у їх маленькій кімнатці. З їжі вдома була тільки закуска, а коли і та закінчувалася, Оля ішла з мамою красти. Мама знала куди йти і в кого красти – комори, стодоли, погреби, там яйця, овочі, крупи. Крали багато і постійно, крали, щоб вижити і не померти з голоду.⠀Найстрашніше було, коли “друзяки” від алкоголю переходили до оргій. Спочатку все відбувалося на очах у маленької Олі, а потім мама пропонувала друзям приєднати і доньку. Були чоловіки, які не погоджувалися, а були ті, які не відмовлялись… Потім приєдналися 2 рідних дядька, які також приходили випивати до сестри, один з них якраз повернувся з тюрми. Олі тоді було 6 років, вона тільки пішла у перший клас… Я не писатиму усіх подробиць, які Оля не може досі стерти з своєї пам’яті. Вона двічі хотіла покінчити життя самогубством, один раз напилася таблеток, другий – намагалась повіситися”, – йдеться у дописі.
За словами Марти Левченко, Оля просила свою матір не знущатися над нею, і навіть намагалася покінчити із собою на очах у мами.
“Одного разу перед черговим збоченням, вона змогла себе захистити, взяла ніж і кричала, що переріже собі вени, просила маму все припинити…. Каже – їй в голову не приходило просити захисту і допомоги у інших дорослих, у школі, на вулиці, у сусідів. Бо їх всі не любили, її називали кошелиха, дитина не знала чому, але завжди плакала коли дорослі так їй кричали вслід. Вчилася вона погано, і навіть не підозрювала, що те, що з нею роблять п’яні дядьки є злочином, їй ніхто ніколи про це не казав, всі її тільки засуджували. Вона плакала, коли сказала мені, що я – перша людина в її житті, яка сказала їй, що це був злочин! Що це не її вина!⠀Якось вона намотала на свою шию тряпок, дихати вже не було чим…⠀і вона відчула як помирає, тоді⠀злякалась і просила у Бога зберегти їй життя.⠀У їх селі як раз відкрили протестантську церкву, і після того випадку вона пішла туди. Там її прийняли, там Оля знайшла мамі чоловіка, собі чудесного вітчима, який через віру спас маму від узалежнення і змінив історію її сім’ї. Вони переїхали в інше село, і здавалося розпочали нове життя”.
Оля народила свою дитину, коли їй було 16 років.
“Зламана з дитинства Оля, дитина яка 7 років поспіль терпіла насилля і збочення, сама народила свою донечку в 16 років, від старшого чоловіка, якого знайшла по оголошенню в телевізорі і бачила двічі. Він навіть не знає, що є татом прекрасної дівчинки, яку Оля, попри всі поради знищити дитину, таки народила. Вона так мріяла про сім‘ю, де вона більше не буде сама, де у дочки буде тато, що повірила першому, кого зустріла…Оля потрапила до нашого центру, втікаючи від домашнього насилля. Вона помилилася і потрапила до рук тирана, її жорстоко били, виривали волосся, знущалися над її донькою, били сильно і нещадно, тримали у психологічному катуванні, ані виклики поліції, ані 2 суди не зупиняли жорстокого катівника. Оля, уже на руках з чотирьом дітьми, наважилася поставити цьому край, і втекти, щоб розпочати нове життя, заради своїх дітей”, – написала Марта Левченко. ⠀
