Найбільш презентабельною та важливою будівлею вулиці Максима Горького у Чернівцях була і залишається споруда колишнього приміщення учительської семінарії, в якій і нині готують учителів – у педагогічному коледжі ЧНУ імені Ю. Федьковича.
Про історію цієї споруди йдеться у видані “CZERNOWITZ: історичні вулиці, будинки та видатні особистості (автори Леся Щербанюк, Ігор Мельник, Олег Любківський), пише molbuk.ua
Ескізи будівлі виготовив архітектор Йозеф Ляйцнер, а наріжний камінь було закладено 4 вересня 1886 року.
Уже за рік споруда була завершена і цілком відповідала будівельним і гігієнічним вимогам до навчальних приміщень. Приміщення добре і зі смаком упорядкували. Стелі виконали з дерева та вишукано оздобили, стіни розписали олійним живописом.
Тут усе було облаштовано для комфортного навчання студентів обох семінарій, приміщення яких були розділені. До споруди прилягав просторий двір і літній спортивний майданчик. По обидва боки новобудови, згідно з планами університетського садівника Карла Бауера, було закладено два сади, у яких викопали дві криниці з помпами.
Перед будинком висадили декоративні дерева для прогулянок дітей із дитячого садочку, який також тут містився. Для безпеки учнів всю територію обгородили низькими витонченими штахетами.
У лівій частині саду, де колись стояла церква Святої Трійці, на місці, де знаходився вівтар, з тесаного каменю поставили пам’ятний знак, на мармуровій плиті якого золотими літерами було вибито: “Це приміщення відповідно обставлено й обидва заклади перебралися сюди 1 травня 1888 року”.
Автором знаку був відомий буковинський майстер-каменяр Лауренс Кукурудза.
При різних владах заклад залишався освітнім. З приходом радянської влади у приміщенні знаходилися учительський інститут (1944-1955), школа-інтернат (1955-1977), пізніше – педагогічне училище.
