Кореспондент molbuk.ua поспілкувався зі студентом Харківського національного університету мистецтв Данилом Яшином, який сам родом з Маріуполя. Хлопець розповів про життя в Харкові, плани на майбутнє та про Чернівці.
Данило з Маріуполя, але на початок війни навчався у Харківському національному університеті імені В. Каразіна. Переїхавши до Чернівців, почав займатись творчістю у Центрі культури та дозвілля ЧНУ.
– Я приїхав до Чернівців 20 березня з Харкова, бо там навчався. Мені пощастило, що поїхав не в перші дні, адже були переповнені людьми вагони, та ще й без опалення. Коли більшість народу виїхало, в середині березня поїхав врешті і я. Їхати було страшно, деколи вимикали телефони задля безпеки поїзда. Дорога тривала 22 години.
“Війну дали відчути диверсанти”
Данило жив далеко від місця бойових дій у багатоповерхівці, але каже, що війну все ж дали відчути диверсанти, які ставили мітки.
– Я жив далеко від окружної траси, тому в моєму районі боїв не було. Проте були диверсанти, які ставили мітки, фіксували координати. Ми викликали поліцію. Люди в Харкові згуртувались. Постійно хтось патрулював, крім того, у своєму сховищі ми поставили телефон, який усе знімав.
Переїхав хлопець через маму, адже вона дуже емоційна. Весь час була у укритті, ця атмосфера сильно тиснула на неї, тому Данило вирішив, що потрібно виїжджати. Також у нього була родина в Маріуполі: дві бабусі, дідусь, тітка.
– Зараз усі повиїжджали, окрім однієї бабусі, адже вона отримала осколкове поранення і наразі не сильно мобільна. Залишилась вона там сама, допомагає їй сусідка, але з нею контакту майже немає. Я знаю, що вона жива і що до неї доходить якась там гуманітарка.
Хлопець вважає себе корінним маріупольцем.
– Я виріс у Маріуполі й вважаю себе корінним жителем міста. Родина – зі Слобожанщини. Символічно, що коли були бої під Маріуполем ще у 2014 році, ми поїхали до Харкова. Нам там сподобалось, і ми залишились. Проте коли приїжджав до Маріуполя, то бачив, як сильно місто розвивалось, навіть думав там залишитись.
Цьогоріч Данило вступив у Харківський національний університет мистецтв, адже дуже любить музику. Займається нею вже два роки, крім того, має свій гурт “Інверсія”. Мріє стати відомим, проте зараз лиш починає свій шлях, граючи на вулиці Ольги Кобилянської. Хлопець навчається дистанційно.
Данилу до вподоби жити у Чернівцях, адже подобається ритм цього міста. За його словами, вражає гарна архітектура. Крім того, хлопець вперше побачив та побував у горах. Він з другом пройшов Чорногірський хребет.
– Вперше на заході України. Проте, коли я тільки приїхав у Чернівці, одразу подумав, що місто дуже схоже на Харків архітектурою та багатокультурністю. Я тут одразу звикся, мені допомагали й не було ніяких проблем. Це для мене і є нація, коли ти свій, хоч на заході, хоч на сході.
” ”
–>
