Чернівчанин Ігор Логвінов разом з іншими волонтерами впродовж двох місяців їздить у небезпечні Лисичанськ, Сєвєродонецьк. Зараз продовжує їздити в обстрілювані Бахмут, Краматорськ, Слов’янськ, Солерад.
Він допомагає вивозити переважно маломобільних людей, йдеться у публікації ” “.
“Досить небезпечно їхати у ці райони. Двоє волонтерів, з якими ми співпрацювали, нещодавно потрапили під обстріли й були серйозно поранені. Тому ми намагаємося робити все обережно. Дуже чітко продумуємо маршрут. Не їдемо у те місце, яке може прострілюватися, наприклад, Бахмутська траса. Співпрацюємо з рятувальниками, поліцією, військовими. Отримуємо від них інформацію про ситуацію, і вже тоді приймаємо рішення, куди їхати”, – каже волонтер.
Ігор Логвінов заснував волонтерський фонд “Фрідом траст”. Також співпрацює з іншими командами волонтерів, зокрема “Стоп Восток” і “Хелп піпел”.
“У Чернівцях є 12 таких волонтерів. Багато організацій нам допомагає. Разом з іншими волонтерами вивезли понад 1300 людей, понад 600 з тих, кого ми вивезли, – це маломобільні люди, з вадами зору, слуху. Вони у нас у пріоритеті. Здорові мали можливість виїхати самі, а таким найважче. Ці люди, на жаль, нікому не потрібні. Їх треба рятувати. У нас був випадок, коли ми не встигли евакуювати людину. Приїхали, а будинку вже немає. І це важкі спогади, бо ти розумієш, що могли б врятувати…”, – згадує Ігор.
Волонтер розповідає, що не усі, кому пропонують, хочуть евакуюватися. Дехто все ж залишається у небезпечних містах.
“Є й такі, які самі відмовляються їхати. У східних областях є чимало людей, які чекають на “русскій мір”. Мали навіть комічно-трагічний момент. У травні з нами під час евакуації був американець, тож хворі люди з Лисичанська відмовилися евакуюватися, бо їх, мовляв, “здадуть на органи”. Ми були шоковані, пояснювали, що це неможливо, але людей не переконали, тож вони не виїхали. Хоча жили в жахливих умовах – у холодному підвалі без вікон, води, електрики”, – розповідає Ігор.
Волонтери виносять людей буквально на руках.
“Евакуйовувати маломобільних людей досить складно. У нас на одну адресу заплановано 7-10 хвилин. Треба бути фізично підготовленим, бо декого доводиться нести на руках. Ми маємо три види нош для різних людей. Останнього разу вивозили бабусю, яка мала проблеми з хребтом. Ми не могли її покласти на ноші. Тому її несли сходами на стільці, і це було дуже незручно”, – пояснює Ігор.
Найбільша проблема, за словами Ігоря, – прилаштувати таких людей на безпечній території.
“Чим більше ми будемо робити для маломобільних людей, тим на вищому рівні наша країна буде. Тому нам вкрай потрібна підтримка держави, щоб ми могли таких людей десь розселити. З цим велика проблема. Їм потрібні відповідні догляд та умови. Маємо з житлом великі проблеми. Веземо їх у різні області України, де цих людей готові прийняти. В останню евакуацію нам довелося відмовити трьом людям із Бахмута та Краматорська через те, що не знайшли, де їх поселити. Це були люди після інсульту, які не ходять. На жаль, так буває досить часто”, – каже Ігор.
Коли хлопці виїжджають у східні області, завжди везуть гуманітарну допомогу для військових та цивільних, яку збирають у Чернівцях. Також підтримують притулки для тварин і підгодовують тварин, яких залишили господарі.
“Боляче дивитися на тварин, яких покинули. Тому у нас завжди у машині є запас корму. Якось перед нами їхала машина. Люди зупинилися і викинули собаку. Це було дуже жорстоко. Собака навіть не зрозумів, що сталося, бо коли машина поїхала, він її наздоганяв. Не знаю, чим усе закінчилося, але на це було дуже боляче дивитися. У Бахмуті знаємо жінку, яка має притулок, де живе понад 200 тварин. Вона каже, що не може поїхати, хоча дуже боїться. Ми їй постійно під час наших поїздок привозимо корм для тварин”, – розповідає Ігор.
Ігор спокійно розповідає, що востаннє мало не потрапили під обстріл артилерією.
“Ми їхали в Бахмут, це була остання адреса. Забирали чоловіка без ноги. Щойно його поклали у машину, почули сильні вибухи. З нами були військові, але вони зразу визначили, що вибухнуло орієнтовно за чотири кілометри від нас. Бахкало сильно. Ми швиденько зібралися і поїхали”, – розповідає Ігор.
Незважаючи на обстріли, волонтери знову збираються їхати у східні області.
“Зараз збираємо допомогу і будемо знову їхати. Визначимося з місцем за кількістю заявок на евакуацію. Але з кожним днем їх меншає, бо основна хвиля евакуації відбулася у травні. Та наші поїздки тривають, будемо везти допомогу військовим і цивільним, а звідти везти людей. Тому ми потребуємо допомоги на придбання бензину”, – каже Ігор.
Для допомоги
БО “БФ “Фрідом траст”
UA873395002600001199226000001
Код банку 339500
АТ “Таскомбанк”
” ” у Facebook | Telegram | Viber |
–>
