20 травня 2022 року Кабінет міністрів вніс зміни до правил перетинання державного кордону громадянами України, розширивши перелік категорій, яким дозволено виїжджати з країни під час воєнного стану.
Що саме змінилося та кого стосуються зміни, пояснює видання НВ.
Що саме змінилося?
Постановою № 615 Кабмін передбачив можливість виїзду з України під час воєнного стану для водіїв, які перевозять медичні та гуманітарні вантажі для потреб ЗСУ, інших військових формувань та населення України — за наявності відповідних рішень і підтвердження мети поїздки та не більше ніж на 30 днів, для водіїв компаній, які мають ліцензію на міжнародні перевезення вантажів і пасажирів — не більше ніж на 45 днів. Також — для працівників залізничних підприємств, які забезпечують роботу залізниці, терміном на півроку.
Зміни стосуються і спортсменів, тренерів, спортивних суддів та інших фахівців, включених до складу національних збірних з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю. Таким особам дозволяється виїжджати за кордон не більше ніж на 30 днів, але не менше ніж на термін проведення заходу. Термін можуть продовжити, якщо спортсмени братимуть участь у спортивному заході в іншій країні, який розпочнеться протягом десяти робочих днів після завершення попереднього.
Кому ще можна виїжджати за кордон?
Згідно з ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію покидати Україну в період дії воєнного стану заборонено всім чоловікам віком від 18 до 60 років, крім низки винятків.
Так, виїзд за кордон відкритий для осіб, які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік, або — висновок військово-лікарської комісії про непридатність.
Також дозволяється виїжджати чоловікам, на утриманні яких — троє і більше дітей віком до 18 років, або ж дитина з інвалідністю віком до 18 років, або неповнолітня дитина віком до 23 років з інвалідністю І чи ІІ групи. Це можуть бути також усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти, або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.
Виїхати можуть також чоловіки, зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, в разі, якщо інші особи не можуть здійснювати такий догляд.
Ще одна категорія — особи, чиї близькі родичі, наприклад, чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба, або рідний чи повнорідний, неповнорідний брат або сестра загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції.
Чи мають право військовослужбовці покидати Україну під час воєнного стану?
“У період воєнного стану військовослужбовці не мають права не лише виїжджати за кордон, а і взагалі права на відпустку. Короткострокову відпустку дозволено брати лише в зв’язку з сімейними обставинами, перелік яких — дуже скорочений”, – розповідає адвокатка Наталія Фещик.
Включає він, зокрема, такі пункти як: укладання шлюбу, коли відпустка надається тривалістю до 10-ти календарних днів, тяжкий стан здоров’я або смерть рідних по крові або по шлюбу — тривалістю до 7-ми календарних днів, інших рідних — тривалістю до 3-х календарних днів, пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім’ю військовослужбовця, та в інших виняткових випадках за рішенням командира — до 3-х календарних днів.
Крім того, у відпустку можуть піти жінки-військовослужбовиці у зв’язку з вагітністю та пологами, військовослужбовці, які мають дитину, що потребує спеціального домашнього догляду, до досягнення нею віку 6-ти років, а також у зв’язку з хворобою або пораненням для лікування або реабілітації.
Чому обмеження по виїзду — саме такі?
“Коли державна прикордонна служба надавала свої роз’яснення щодо того, хто може, а хто не може перетинати кордон, вони обирали витримки із ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яка передбачає перелік осіб, що мають право на відстрочку призову до військової служби. Тоді норми, які взагалі не поширюються на відповідні правовідносини, виривали з контексту”, – каже Наталія Фещик. Та додає: те, що в ці правила почали вносити деякі зміни, це — позитивний знак.
Однак правила не завжди відповідають тому, як все відбувається на практиці. Юристка описує два кейси, з якими вона стикалася в своїй роботі. Перший стосувався можливості супроводжувати батьків, які мають інвалідність, за кордон.
“Донедавна ця норма звучала таким чином, що можливий супровід осіб з інвалідністю І, ІІ групи. Але в дежприкордонній службі були уточнення, що такий супровід можна здійснити лише одного разу. На рівні ж закону такого прописано не було. Проте зараз цю норму врешті допрацювали”, – розповідає Наталія Фещик.
Інший кейс — про можливість перетнути кордон для виїзду на навчання. У правилах зазначається, що особа, яка має документи, що підтверджують факт навчання за кордоном, може перетинати державний кордон. Водночас є ряд роз’яснень, в яких зазначається, що має також бути й інший документ — відстрочка від проходження військової служби терміном на півроку, надана військкоматом.
Наталія Фещик вважає таку ситуацію абсолютно незаконною. Вона каже: працівники держприкордонної служби й інших структур розуміють, що ніхто не буде сперечатися та намагатися довести свої права на кордоні. В законі про мобілізацію ж, на який, власне, і спиралися, прописуючи обмеження для виїзду, про таку відстрочку нічого не сказано.
На сайті президента зареєстрували петицію з проханням дозволити виїзд за кордон чоловікам, яка набрала потрібну кількість голосів, але влада її не підтримала. Чому?
Володимир Зеленський у відповідь на цю петицію заявив, що не розуміє, кому насправді вона адресована в той час, коли “на сході України гине від 50 до 100 людей на день”. 10 червня на офіційному сайті президента з’явилася заява, в якій йдеться, що “захист суверенітету — справа всього народу”.
“Текст петиції про те, щоб дозволити чоловікам виїжджати за кордон, а воюють нехай добровольці. Я спілкувалася з автором петиції. Ми зійшлися на тому, що ідея — правильна, але контекст не правильний. Як і те, що саме він просить. Це несправедливо по відношенню до багатьох людей”, – коментує петицію Наталія Фещик. Її чоловік пішов воювати в 2014 році як доброволець батальйону Айдар, згодом перейшов у військову частину і зараз воює у спецвійськах ССО ЗСУ.
Сьогодні, в порівнянні з 2014 роком, Україна значно виграє як за рахунок кадрових військових в ЗСУ, так і за рахунок добровольців, пояснює Фещик.
“На наших добровольцях і так все тримається, і вони закінчуються — як з точки зору мотивації, так і з точки зору людських ресурсів, – говорить юристка. – Тож скидати все на добровольців — абсолютно несправедливо. Замість цього треба думати над тим, як взагалі мотивувати населення України ставати на захист держави”.
” ” у Facebook | Telegram | Viber |
–>
