Знятий на Буковині фільм режисера з Чернівців Дмитра Сухолиткого-Собчука “Памфір” здобув шалений успіх у Каннах.
Після показу глядачі стоячи аплодували протягом майже десяти хвилин.
Режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук та троє акторів, які змогли приїхати в Канни для представлення стрічки (Олександр Яцентюк, Соломія Кирилова та Стас Потяк), були розчулені до сліз теплою зустріччю.
Про це йдеться у публікації ” ” від 2 червня, пише molbuk.ua
Стрічку знімали в екстремальних умовах
“З 2400 фільмів відібрали 23 картини, тому тут найкращі з найкращих. Але навіть не дивлячись на це, публіка дуже вимоглива. Подивилися — сказали “клас”. Комусь поаплодували, розвернулись і пішли. А в нас вийшло так, що аплодують. І я бачу, що довжина титрів у нас уже майже шість хвилин, і все плескають, і всі титри вже відаплодували. Овації тривали сім хвилин, потім уже ми вийшли в хол, і оплески ще й там продовжувалися”, – поділився враженнями режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук в інтерв’ю журналістам видання НВ.
Картину знімали в Карпатах та на Буковині з жовтня 2020 року. Унікальні локації були знайдені у більш ніж десяти населених пунктах Чернівецької та Івано-Франківської областей.
У фільмі події відбуваються напередодні традиційної переберії на свято Маланки, яке відзначають 13 січня.
“Пам’ятаю, як у ніч із 13 на 14 січня 2020 року на Маланці в Красноїльську я замріяла, аби хоч колись хтось зняв гарний художній фільм, в якому би відображалися ці архаїчні традиції. Мені так хотілося, щоб увесь світ їх побачив і пережив ті емоції, що й ми з друзями переживали, дивлячись на це неймовірне дійство. Не минуло й року, як я тримала в руках геніальний сценарій. А вже цими днями на фестивалі в Каннах люди аплодують стоячи нашому фільму Pamfir. Це дуже щемливі кадри, це дуже зворушливо”, – написала у соцмережах художниця з костюмів стрічки Марія Квітка.
“Надмірна любов може засліплювати”
Підготовка до знімання тривала близько двох років, розповідає режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук:
“Це був ретельний вибір локацій, місць для фільмування. Ми досліджували специфіку самого регіону, а також довго шукали людей, які готові були б розповісти нам про костюми та допомогти з їх виготовленням. Адже одна із ключових подій у стрічці — святкування Маланки, народне свято і справжній карнавал. Ми розуміли, що все має відбуватися так, як у реальному житті, тому до підготовки цих сцен були залучені 250 статистів, головні актори і знімальна група. Я хотів, щоби вся команда перебувала в однаковій системі координат і розуміла справжнє значення цього дійства”.
В основі фільму – історія про хорошого сім’янина, якому доля дає випробування, і він звертає з чесного шляху заради своєї сім’ї.
“За сюжетом, події у фільмі відбуваються в прикордонній зоні на заході України. Ми спостерігаємо за життям головного героя, на прізвисько Памфір, та його сім’ї. Під час перегляду стрічки глядач дізнається, що означає це слово, звідки взялося це прізвисько.
Якщо дуже коротко, то цей фільм — про побічну дію безумовної любові. Про те, що іноді ця любов може засліплювати, і ми не завжди бачимо ту небезпеку, яку зберігають потаємні бажання. Адже деколи ці бажання можуть збутися”, – зазначає режисер.
Уже зараз чимало дистриб’юторів підписують договори на показ “Памфіра” в різних країнах.
“Мені, звичайно, хотілося б, щоби глядачі побачили його в листопаді – на початку грудня. Тому що у нас таким одним із магнетичних елементів є наше народне карнавальне дійство, як Маланка. І було б, звичайно, чудово саме під Новорічні свята, щоби цей такий дух, який витає у передноворіччя, якось вплинув на те, щоби глядачі побачили цю картину. Десь так у планах. З кінотеатрами, напевно, зараз буде важче”, – розмірковує митець.
До теми
Повнометражний ігровий фільм Памфір — один із 23 ігрових фільмів, які відібрали до участі в 54-му “Двотижневику режисерів”, паралельній програмі 75-го Каннського кінофестивалю. Програмери фестивалю обрали учасників з-поміж 2500 заявок з різних країн світу.
Стрічка створена у копродукції України, Франції, Польщі, Чилі, в партнерстві з Німеччиною та Люксембургом.
У 2019 році “Памфір” став одним із переможців 11-го конкурсного відбору Держкіно та отримав підтримку Польського інституту кіно (PISF). Розвиток проєкту здійснювався за підтримки Українського культурного фонду та за сприяння Чернівецької обласної військової адміністрації.
Довідка
Дмитро Михайлович Сухолиткий-Собчук – український сценарист, режисер. Член Української кіноакадемії (2017) та Європейської кіноакадемії (2018), Української гільдії режисерів. Народився 23 березня 1983 року в Умані. Закінчив Чернівецький політехнічний технікум за фахом архітектор.
На філософсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету отримав ступінь бакалавра. Працював художником в кінотеатрі, оператором на телебаченні, ведучим на радіо.
2013 року закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка- Карого, за спеціальністю режисура художнього фільму, майстерня Михайла Іллєнка. Студентські короткометражні фільми отримували нагороди на міжнародних фестивалях. Переможець конкурсу “Коронація Слова 2011″ в номінації найкращий сценарій.
Засновник та організатор сценарної платформи “Terrarium”.
Фільмографія:
“Памфір”
2018 “Штангіст”
2015 “Інтерсекція” документальний, 20 хв.
2013 “Красна Маланка”
2012 “Борода”
2008 “Отроцтво”
” ” у Facebook | Telegram | Viber |
–>
