У приміщенні “Волонтерського руху Буковини” ніколи не буває порожньо: або розвантажують бус із гуманітарною допомогою з Італії, або завантажують бус на Мелітополь, або фасують ліки, або видають переселенцям продуктові пакети.
Багато чернівчан знають, що саме сюди можна принести допомогу, пише molbuk.ua.
Голова волонтерської організації Катерина Пономарьова відома багатьом чернівчанам. У 2014 році вона одна із перших почала волонтерити. Упродовж усіх цих років не припиняла допомагати людям, збирала ліки. А з 24 лютого, коли почалася війна, “Волонтерський рух Буковини” зібрав понад 100 тонн гуманітарної допомоги, яку надіслали людям у різні регіони України.
“Коли зрозуміла, що розпочалася повномасштабна війна, одразу прийшла у волонтерський штаб. Він за кілька годин наповнився людьми. Я просто написала у себе на фейсбуці: “Якщо що, я на Центральній площі”. І тут з’явилися такі люди, які не долучалися до волонтерства кілька років, а тепер знову активно допомагають”, – згадує Катерина.
З 25 лютого у “Волонтерському русі Буковини” почалася потужна волонтерська робота.
“Пам’ятаю, перше, що ми отримали, – це була машина яблук. Приїхали фермери з Хотинщини і привезли майже 20 ящиків яблук.
У перші дні війни ми спочатку облаштовували приміщення для переселенців. Люди приносили каримати, пледи, подушки. Зробили приміщення на вулиці Лесина, потім – приміщення на вулиці Тисменицькій, де люди могли зупинитися. Почала надходити допомога”, – каже Катя.
Щодня волонтери щось отримують, і не лише з України, а з багатьох країн Європи, щодня щось відправляють.
“Ми нікого не шукаємо, нас самі знаходять партнери, бо “Волонтерський рух Буковини” має хорошу репутацію. Уже відправили понад 100 тонн гуманітарної допомоги”, – зазначає волонтерка.
У “Волонтерському русі” працює постійно 20 людей, є кілька місць, де фасується гуманітарна допомога. Але долучається також багато переселенців, які власним транспортом везуть гуманітарну допомогу.
“Зараз є потреба у продуктах, бо вони дуже швидко закінчуються, а прохань про допомогу ми маємо дуже багато. І найважче, коли тобі потрібно вирішувати – кому ж надати допомогу, а кому відкласти. Нещодавно відправляли допомогу в Мелітополь. Її везли туди самі мешканці своєю машиною. Насамперед допомогу скеровуємо туди, куди найважче дістатися, де найскладніша ситуація. Просимо всіх звітувати, подавати якийсь зворотний зв’язок. І найприємніше, коли бачимо, що допомогли дітям”, – каже Катя Пономарьова.
Волонтери також роздають допомогу переселенцям у Чернівцях.
“На 60 тисяч гривень від благодійників закупили різних продуктів. Сформували продуктові пакети і видаємо їх переселенцям раз на місяць. Тому завжди потребуємо продуктів, особливо тих, які тривалий час зберігаються”, – розповідає жінка.
Катя зізнається, що волонтерство зараз відрізняється від волонтерства 2014 року. Тоді його можна було поєднувати з роботою, тепер це неможливо, бо занадто багато роботи. Тому жінка покинула свій бізнес із перевезень, і разом із донькою волонтерять.
“Зараз бути волонтером – означає забути про все. Це робота 24 на 7. Чоловік продовжує працювати, а я з донькою тут”, – каже Катя.
Волонтери не зізнаються, що втомилися, лише кажуть, що відпочинуть після перемоги.
” ”
–>
