Син Героя Небесної Сотні з Чернівців Олександра Щербанюка Даниїл також пішов боронити Україну. Вже на другий день після початку повномасштабної війни 23-річний юнак записався до лав тероборони.
Про це йдеться у публікації “Молодого буковинця” від 31 березня, пише molbuk.ua
Мати Даниїла, пані Наталія Щербанюк, зізнається: її переповнюють почуття як хвилювання, так і гордості за сина. Втримувати його практично не намагалася, бо розуміла, що це не допоможе.
“Це Сашко номер два”
“Все одно він би мене не послухав, якби я намагалася його переконати. Звичайно, прошу, щоби був розсудливим та обережним, зберігав холодний розум… Знаєте, Даник не говорив якихось пафосних високопарних слів на кшталт “це мій обов’язок” абощо. Він просто сказав, що хоче бути зараз на війні, бо саме там зараз його місце. А ще пояснив: “Матусю, я тебе дуже сильно люблю і розумію, що ти за мене хвилюєшся. Але сидіти біля тебе не буду і ти мене не втримаєш”, – розповідає пані Наталія. – Точно такі ж слова колись мені сказав Сашко, мій чоловік, перед початком подій на Майдані. А Даник – це просто Сашко номер два. З часом він стає все більше схожим на батька – і рисами характеру, і поведінкою, і зовні… Він наче тихий, спокійний, але зі стержнем”.
“Звичайно, така мужня поведінка сина тішить моє серце, хоча воно й стискається від страху, – каже жінка. – Коли знайомі запитують, де Даник і чують відповідь, то захоплюються: “Ви виховали справжнього чоловіка”. Справді, я відчуваю гордість за сина”.
Наталія Щербанюк згадує, як багато років тому син казав, що хоче стати льотчиком. Але родина відмовила його вступати до військового училища.
“Можливо, зараз він таким чином хоче реалізувати своє нездійснене бажання”, – припускає жінка.
Коли 24 лютого російські війська вторглися в Україну, Даниїл довго не роздумував. Уже на другий день, щойно оголосили мобілізацію, він пішов до військкомату і записався до тероборони.
“Я спочатку гадала, що син не піде, бо він себе не дуже добре почував, простудився, мав температуру, – каже пані Наталія. – Але він таки пішов, записався, потім прибіг додому переодягнутися, зібрав речі і пішов. Звичайно, я почала хвилюватися, як будь-яка мама. – А тут на мене ще накотилися спогади про чоловіка… З’явилося не те що навіть хвилювання, а щось більше схоже до страху. Я дуже боялася втратити ще й сина…”
Днями Данило вже склав присягу на вірність Україні.
“Він сказав мені, що хотів це зробити, для нього ця присяга важлива”, – зауважує пані Наталія.
“Дайте дітям самостійно зробити вибір”
За фахом Даниїл – психолог. Проте після навчання пішов працювати не за спеціальністю, а до комп’ютерної академії. Там викладав учням кілька предметів, серед них – робототехніку.
У хлопця завжди був потяг до техніки, майстрування. Колись із батьком вони планували купити мотоцикл і зайнятися його “апгрейдингом”.
“У Даніка з батьком було багато спільних захоплень. Наприклад, велоспорт. Також вони часто розмовляли на різні теми. Сашко навчав сина розрізняти добро і зло, радив, як вчинити у тій чи іншій ситуації. А саме перед загибеллю вони планували купити мотоцикл. Це я вже потім дізналася. Бо вони ж він мене “шифрувалися”, знали, що буду проти, адже це небезпечно. Так, у них було чимало планів на літо: мотоцикл, катання на велосипедах, рибалка, відпочинок удвох… Та все це обірвалося в одну мить…” – каже пані Наталія.
Після трагічного вбивства Олександра Щербанюка на Майдані Даниїл по досягненню повноліття став активно проявляти свою громадянську позицію, агітував друзів ходити на вибори.
“Серед синових ровесників мало хто ходив голосувати, не цікавився політикою. Даник же закликав їх виконати свій громадянський обов’язок: якщо не подобається жоден із кандидатів, то бодай проголосувати проти всіх, але щоби голос не пропав, – згадує мати. – Він багато читав, радився з розумними людьми. Ніколи не афішував своєї активності та патріотизму, не бив себе в груди. Але я точно знаю, що йому було не байдуже, хто прийде до влади та що буде далі з Україною”.
Батькам, в яких дорослі сини, пані Наталія радить довіритися своїм дітям і дати можливість їм самостійно зробити вибір, яким би болючим він не був для рідних.
“Я розумію батьків, які не хочуть відпускати своїх дітей на війну. Адже я також дуже хвилююся за свого сина. І так надзвичайно важко пережила втрату чоловіка, тому мені так нелегко відпускати Даника… Але мій син дорослий, і він має право вирішувати сам, як вчинити. Просто щоби потім діти не докоряли вам, що ви не дали їм виконати свій громадянський обов’язок…”
Довідка:
Щербанюк Олександр (2 січня 1968 – 20 лютого 2014) – підприємець, активний учасник Євромайдану. Загинув 20 лютого 2014 року від куль снайпера. Герой України. У Чернівцях іменем Олександра Щербанюка названа вулиця.
” ”
–>
