Розмова з дітьми про війну є важливим чинником боротьби з тривожністю та невизначеністю. Психологи кажуть, коли ми не даємо “своєї картинки” того, що відбувається, діти малюють власну, і вона не завжди хороша.
Як говорити з дітьми та як відповідати на запитання, йдеться в сюжеті ТСН.
Приховати війну чи її наслідки, навіть там, де немає вибухів, майже неможливо. “Діти усе розуміють”, напевно ви чули цей вислів. І дорослі часто сприймають його буквально, і не турбуються про те як пояснити дитині, що відбувається. А турбуватись потрібно.
Психологи кажуть, якщо ми не будемо давати дитині свою картину світу, вони створять її самі, і це можуть бути картини, які їх лякають. План дій на пряму залежить від віку дитини, але найперша потреба для всіх – це відчуття безпеки. Воно з’являється коли батьки самі спокійні, перебувають поряд і все, що відбувається, пояснюють.
“Треба говорити: “Я з тобою люба, ми поряд, тобі страшно? Це нормально, але ми разом”. Говоримо про те, що ми бачимо: “Ми в безпеці, ми в підвалі, це захист, тут багато людей”. І ще один момент – це обійми. Дитина відчуває близькість”, – каже дитяча психологиня Наталія Простун.
Здебільшого ці обійми потрібні меншим дітям, бо старші можуть сприйняти їх як слабкість. На запитання, які дитина повторює багато разів, слід спокійно відповідати знову і знову. Бути чесними з ними і війну називати війною. Але додавати, що за будь-яких обставин ви будете поряд.
Сидіти в укритті чи в квартирі цілодобово і нічого не робити не можливо. Тож, важливо дітей чимось зайняти, і відволікти.
“Якщо є можливість беріть олівці, фломастери, навіть пластилін, щоб відволікати увагу. Крім того, що це робота дрібної моторики, це допомагає діткам розслабитися і справлятися з важкими емоціями”, – пояснює дитяча психологиня Наталія Простун.
Заспокійливий ефект має і читання книжок, зокрема у голос. В укритті це може робити один із дорослих одразу для всіх дітей. А якщо дитина не проти, то можна зайнятися і навчанням.
Державна атестація 5-9 класів цьогоріч скасована, найпевніше не буде іспитів і у випускників. Але навчатися все одно потрібно, навіть в укритті. Немає підручників – вмикаємо відеоуроки, які ще раніше були створені Міністерством освіти.
“Всеукраїнська школа освіти онлайн, портал який був створений раніше, він активно продовжує роботу. Для учнів 5 – 11 класів, з усіх предметів усі уроки були записані і тут є. І в будь-який момент, раптом хочете вивчити або повторити, діти можуть це робити”, – зазначає керівник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.
На цьому ж ресурсі – Всеукраїнської школи онлайн або на сайті Міносвіти є посилання на службу психологічної підтримки для дітей. Працює вона щодня, по годині, о 13:00 та 20:00.
Психологи кажуть, між уроками, іграми та читанням варто на кілька хвилин відволіктися на важливі організаційні питання. Зокрема, пояснювати дитині, чому бути в укритті важливо, де зустрітися якщо раптом пропаде телефонний зв’язок, та чому в жодному разі не можна чіпати на вулиці рештки снарядів та будь-які речі, а надто іграшки, адже під них ворог може маскувати вибухівку. А після цього повторити усе необхідне, що дасть дитині зрозуміти, що ви разом і у безпеці.
” ”
–>
