У квітні у чернівецькому “Видавництві 21” побачить світ українське видання роману одного з найвідоміших сучасних швейцарських письменників Лукаса Гартмана “Співак”. Головним героєм твору є оперний співак родом із Буковини Йозеф Шмідт.
Про це повідомляє PR-менеджерка “Видавництва 21” Інга Кейван, пише molbuk.ua
У Швейцарії роман вийшов 2019 року. Під час збору матеріалів для твору Лукас Гартман відвідав Чернівці. Його нотатки про місто та Буковину опубліковані у швейцарській пресі.
Переклад тексту за підтримки швейцарської культурної фундації Pro Helvetia здійснив Юрій Сільвестров.
Роман “Співак” осмислює період, коли найвідоміший європейський тенор першої половини ХХ сторіччя змушений був поневірятися у пошуках прихистку.
“З Берліна, де засяяла його зірка, йому як єврею довелося перебратися до Відня, звідти – до Франції, – ідеться в анотації до роману. – І ось тепер, коли й тут стало небезпечно, шлях лежить далі, до нейтральної й начебто лояльної до євреїв Швейцарії. Але чи пропустять його через кордон? Чи доведеться долати його нелегально? А що далі? Знавці розповідають про табори для інтернованих, у яких доводиться важко працювати, поки інстанції ухвалюють рішення про можливість надання дозволу на перебування у країні. Утім, якщо все складеться добре, є надія зачепитися в Цюриху, де лише два роки тому він зривав оплески шанувальників і поцілунки шанувальниць. Та найдужче співака непокоять дві речі: кашель, що ніяк не відпускає, і відсутність звістки від матусі, яка залишилася в окупованих рідних Чернівцях”.
Довідка
Йозеф Шмідт (4.03.1904–16.11.1942), або “німецький Карузо”, як його називали, народився в Давиденах (тепер – Давидівка) у німецькомовній єврейській сім’ї.
З початком Першої світової війни родина оселилася у Чернівцях. Саме тут неабиякий талант Йозефа Шмідта помітив кантор Темпля Самуель Тапфштейн. І з участі у дитячому хорі при синагозі розпочався шлях співака до світової слави і до трагедії, яку він розділив зі своїм народом під час Другої світової війни. Життя Йозефа Шмідта-біженця раптово обірвалося у Швейцарії, де він перебував у таборі для інтернованих осіб.
Але до того були Берлін, який захоплювався дивовижним звучанням голосу тенора, що лунав із радіоприймачів, платівок, кінофільмів. Йозефа Шмідта називали німецькою “зіркою звукозапису”.
І навіть вимушено емігрувавши із Берліна у 1930-х (через цькування євреїв-митців у берлінській пресі), співак продовжував зніматися в кіно, записувати платівки, мав концерти в європейських містах та Нью-Йорку і навіть виступав на сцені Брюссельської королівської опери.
