Зоозахисниця Вікторія Гусарова займається порятунком птахів. За сім років, відколи зайнялася цим, допомогла десяткам пернатих.
Зараз, до прикладу, Вікторія виходжує сову, яка постраждала під час автомобільної аварії. Пташка пішла на поправку.
Про це йдеться у публікації “Молодого буковинця” від 10 лютого, пише molbuk.ua
Назвала врятованого голуба Степаном
“На початку року мені привезли сову після автотравми, – розповідає зоозахисниця. – Її близько тижня люди тримали вдома без допомоги. Пташку передали мені у важкому стані. Кілька днів сова отримувала інтенсивну терапію, щоби почати перетравлювати їжу. Потроху відійшла, почала їсти, набрала вагу з критичних 200 до 450 грамів. Зараз птаха проходить тривале лікування та відновлення”.
З раннього дитинства Вікторія мріяла стати ветеринаром.
“Уже тоді місцева дітвора приносила мені поранених пташок, яких ми з мамою намагалися врятувати. Та, на жаль, часто птахи гинули. І ось майже вісім років тому я натрапила на голубеня зі зламаними лапками. У нього був рахіт. Обдзвонила всі клініки – жодна не приймала птахів. Тоді я вийшла на пташиних волонтерів з іншої країни. Вони мені й допомогли розібратися, що робити, як лікувати. Тож я голубеня врятувала. Голуб досі живе з нами. Я назвала його Степаном”, – розповідає дівчина.
За словами Вікторії, її вразило те, що у країні практично немає ветеринарів-орнітологів. Тому вирішила потроху опанувати цю професію.
“Почала вивчати орнітологію, мікробіологію та ветеринарію. На щастя, в епоху інтернету в мережі можна знайти все необхідне для самоосвіти. За понад сім років у мене накопичилося достатньо знань для того, щоби допомагати іншим. За цей час пролікувала і випустила на волю десятки птахів”, – каже.
“Заплутуються у смітті і ковтають пластик”
Птахи часто страждають від людського фактору, провадить Вікторія Гусарова.
“Їх збивають машини, вони врізаються у дзеркальні будівлі, у них стріляють мисливці, вони травляться на полях, оброблених від гризунів. Вони хворіють через віруси і бактеріальні інфекції. Також нездужають через отруєне навколишнє середовище: у воду зливаються токсини, поля обробляються хімікатами. Надлишок звалищ дає птахам зовсім не корисну, але доступну їжу. Вони заплутуються у смітті і позбуваються кінцівок, ковтають пластик, наїдаються шкідливого, але дуже смачного для них хліба, яким люди часто їх підгодовують”, – перелічує співрозмовниця.
Дівчина в захваті від пернатих, різноманіття їхніх видів її вражає.
“Серед них є як “лівші”, так і “правші”, полігамні та моногамні пари. Птахи долають величезні відстані за доволі короткий термін під час сезонних міграцій – до прикладу, полярна крячка. Вона мігрує з Арктики в Антарктику в середньому за 30 днів. А за рік цей птах долає близько 80 тисяч кілометрів! Це дивовижно!” – захоплюється дівчина.
Також пернаті – розумні. Деякі види, до прикладу, папуги та воронові птахи, вміють створювати інструменти праці для добування їжі.
“Та, на жаль, птахи не можуть збагнути, що я їх хочу врятувати. Для них людина – це ворог, хижак. Кому ж сподобається, що в нього тицяють десяток уколів або напувають огидними на смак ліками? Проте завоювати їхню довіру все ж можна. Це потребує глибоких знань психології тих чи інших видів, знання їхньої поведінки у природі, сигналів тіла та голосу”, – пояснює зоозахисниця.
Вікторія Гусарова радить людям не бути байдужими.
“Якщо ви знайшли пораненого птаха, час може йти на години, якщо не на хвилини. Тому перше, що треба зробити, – це посадити пташку в ящик і забрати додому. Не варто поїти і годувати, оскільки так можна нашкодити неправильним кормом. Принісши пташку додому, відразу виходьте на місцевих волонтерів. Вони підкажуть, до кого звернутися. Також можна у мережі пошукати ветеринарів-орнітологів і зв’язатися з ними.
Також варто пам’ятати, що обстежувати, годувати та лікувати пташку може бути дорого. Тому рішення, чи підбирати пернатого, потрібно ухвалювати виважено. Обдумати, чи готові ви до нервів, витрат часу та грошей, чи зможете приблизно місяць виділити на лікування, – зауважує Вікторія.
“Не варто нести до клініки, де немає лікарів-орнітологів. Лікар загальної практики, не володіючи знаннями про специфіку та фізіологію окремих видів птахів, може нашкодити. Таких випадків, з мого досвіду, було чимало. А рятувати те, що ще додатково покалічили, дуже складно…” – каже В. Гусарова.
” ”
