Щороку 23 січня у світі відзначають День почерку або ручного письма.
На сьогодні вже існує ціла наука, яка займається вивченням різних стилів письма й тим, як визначити характер за почерком людини. Називають її графологією. За почерком можна визначити характер, проблеми та навіть рівень IQ людини.
Про це розповів практикуючий графолог із Рівненщини Сергій Гонгало, пише Радіо Трек.
За його словами, чим більш нерозбірливо пише людина, тим виший у неї рівень IQ. Оскільки під час письма людина звертає увагу на зміст написаного, а не на форму.
Особливості людини залежать від швидкості письма, сили натиску, напрямку рухів, з’єднання літер і навіть розташування слів у стрічці.
Навчитися розпізнавати характер за почерком може будь-хто. Для цього лише потрібно мали бажання, життєвий досвід (ред. – бажано бути старшим 30 років) та бути уважним. Однак для більш професійного аналізу все ж потрібно пройти курси з графології й освоїти ази цієї науки.
– Проаналізувати людину за почерком можна лише комплексно. В інтернеті людина може отримали лише загальне уявлення. І будь-яку людину підігнати під характеристику, яка є у мережі.
А якщо ми говоримо про науковий підхід, то потрібно пройти певний курс навчання, освоїти хоча б ази. Бо неправильно знайдені та охарактеризовані ознаки призводять до неправильного загального висновку. І це доволі сумно, адже графолог, який робить аналіз, не тільки пише висновок про людину, а може вплинути на її майбутнє. Деякі люди емоційно сприймають отриману інформацію, то неправдива може нашкодити, а основний принцип – не нашкодь.
Коли даєш характеристику, то потрібно пояснити, що це означає, чим підтверджується та може бути викликано. Просто так написати, що людина брехун ми не можемо. Ми можемо написати, що людина схильна до зловживання брехнею, але не є брехуном, – пояснив Сергій Гонгало.
Він також зауважив, що в графології не можна робити поспішних висновків. І кожен спеціаліст він має відповідати за свої слова.
– Багато графологів дають висновки й потім можуть їх кардинально змінювати при повторному аналізі, адже вони не можуть обґрунтувати свій попередній висновок. Тобто, якщо ми пишемо щось на папері та оприлюднюємо його, то маємо відповідати за те, що ми зробили, – каже графолог.
Сергій Гонгало каже, графологів не потрібно боятися, адже графологічний аналіз допомагає людям розібратися зі своїми проблемами:
– Графолог може вказати на проблеми, які в людини існують, вселили в людину більшу впевненість. Адже не в кожного є проблеми, в декого навпаки є багато енергії, яку потрібно спрямувати в потрібне річище, аби людина розвивалася.
Як зміни, які відбуваються в житті людини можуть вплинути на її почерк?
– Для того, аби змінити почерк, потрібно змінитися самому. Графологи говорять, що є тимчасові зміни почерку, які викликані певними обставинами, і якраз маючи зразки за певний проміжок часу можемо сказати, як вплинула на наше письмо та чи інша обставина (хвороба, смерть близьких, якесь потрясіння у світі, емоційні переживання, стан здоров’я. На почерк можуть вплинути травми кінцівок, голови та навіть нежить).
Пише у нас не рука, а мозок. Рука – це лише інструмент, який відтворює той стереотип, що сформований у нашому мозку. Голова – це комп’ютер, а рука – це принтер. І от наше завдання – налаштувати драйвери між принтером і комп’ютером, щоб відтворювати знаки. Від того, наскільки гарно проходить процес комунікації між принтером і комп’ютером залежить від того, як ми пишемо.
Чи зміниться характер людини, якщо вона змінить свій почерк?
Ми не можемо змінити почерк не змінившись самому. (с) І. Голдберг.
– Для того, аби змінити свій почерк ми маємо змінити певні свої психологічні характеристики. Це тривалий процес. Ми повинні займатися собою регулярно. І навіть є напрямок графотерапія у психології та графології, коли людина завдяки регулярним заняттям письмом може змінювати свої характеристики.
Якщо ви боїтеся щось робити, не впевнені у собі, то будете писати повільно, рухи будуть спазматичними, ви ніби боїтеся щось зробити, ледь-ледь торкаєтеся паперу або є часті розриви у штрихах, адже боїтеся помилися. Втім, коли ви будете регулярно працювати над собою шляхом письмових вправ, то навчитеся писати впевнено, рівномірно, розподіляти зусилля при письмі й так само зміниться ваш характер. Ви будете більш виважені, впевнені у собі, своїх діях.
І навпаки, коли ви активна людина і пишете швидко, що потім не можете розібрати написане, то теж завдяки графотерапії можете напрацьовувати свої рухи, писати більш повільно, то й в діях станете більш поміркованими, повільними. Однак повністю людина не може змінитися, бо те, що вже закладено, може лише коригуватися.
Коли в однієї людини різні почерки – це добре чи погано?
– В деяких людей бувають різні почерки, але тут потрібно розмежовувати варіаційність почерку: коли в межах одного почерку є різні варіації і дійсно різні почерки. У амбідекстерів (ред. – люди, які можуть писати двома руками) почерк може бути абсолютно різним.
Може бути, що людина постійно пише або правою, або лівою рукою і її почерк має різні варіанти. Це не погано, це хороша характеристика, але якщо різні варіанти почерку помітні в при написанні одного тексту, то люди, у яких це простежується можуть бути нещирими. Вони можуть казати одне, а робити інше.
– За почерком людини можна встановити її психотип. А знаючи психотип, ми вже можемо сказати, які риси характеру людини будуть домінувати, а які будуть проявлятися не зовсім активно.
Ми можемо встановити, чи людина екстраверт або інтроверт, вона є лідером у житті чи підлеглим, вона любить казати правду чи буде підлаштовуватися, вона виконавець чи генератор ідей.
Також можемо виявити агресора, це добре застосовувати у школі. Адже за почерком можна встановити, хто є потенційною жертвою, а хто – агресором. Це стосується не лише учнів, а й вчителів.
Графологія & політика
– От я шкодую, що наші політики не завжди звертаються до професійних графологів, коли підбирають собі команду, тому що їм потрібні люди, які працюватимуть на загальний результат, вони повинні вміти тримати удар, бути надійними в утриманні інформації, не розголошувати її та бути трошки лідерами, аби не ними керували, а вони керували. Аналіз останніх подій показує, що не завжди правильно підходять до підбору команди й це сумно.
