У 1850 році в Чернівцях діяло 15 готелів, де була вишукана кухня.
“Під трьома коронами”, “Під золотим кораблем”, “Під золотою рибкою”, “Під чорним орлом”, “Молдавія”, “Русь”, “Париж”, “Брістоль”, “Кронпринц”, “Централь”, “Вайс”, “Золотий лев”… І навіть з дотепними назвами – “У свинячому кварталі”, “За останній гріш”.
На нинішній Центральній площі в будинку №9 за Австрії знаходився готель Weis (“Білий”), де розміщувалася відома цукерня Тесаржа. Тут збирався торговий люд, аби погомоніти про бізнесові справи німецькою, українською, румунською та польською мовами. У жовтні 1894 року в цьому готелі зупинявся професор Михайло Грушевський. Місцева інтелігенція влаштувала на його честь у ресторані готелю бенкет, на якому співали “Ще не вмерла Україна” і “Не пора, не пора”.
На Центральній площі знаходився ще один готель “Бель В’ю” (“Чудовий краєвид”). Його назва досі збереглася на фасаді будівлі. У готелі було 16 кімнат і кафетерій. Він на ті часи мав електричне освітлення і телефон.
У чотириповерховій кам’яниці – на розі площі Ринок (Центральна) та вулиці Університетської – був престижний готель “Під чорним орлом”. Тут зупинялися всі знаменитості та урядовці, які приїжджали до Чернівців. У готелі мешкав у серпні 1859 року Юрій Федькович. Тут зупинявся письменник Шолом-Алейхем, який жартома називав готель “Чорним півнем”. Восени 1929 року в цьому готелі писав свої романси Олександр Вертинський. “Мені доводилось неодноразово зупинятися в готелях “Брістоль” та “Чорний орел”, – згадував він. – Тут була вишукана кухня і особливі страви, яких мені не випадало куштувати ні в Парижі, ні у Відні”.
На вулиці Поштовій у 1910 році спорудили п’ятиповерховий готель “Золотий лев”. Зберігся геральдичний барельєф лева на фасаді кутової башти. Як згадується в книжці “Чернівці. Історичні вулиці, будинки та видатні особистості”, в готелі збиралося найкраще літературне товариство міста. Сюди на філіжанку кави та “гутірку” сходилися щосуботи члени “Руської бесіди”: професори Степан і Роман Смаль-Стоцькі, Зенон Кузеля з дружиною Ольгою, Василь Сімович. Мирон Кордуба… До них приєднувалися Ольга Кобилянська та Богдан Лепкий.
Першим власником готелю “Молдавія”, який прилягав до храмуСвятої Параскеви, був Якоб фон Мікулі – батько відомого музиканта Карла Мікулі. У спогадах сучасників є свідчення про те, що ця будівля свого часу вважалася центром культурно-мистецького життя міста та й всього краю. У травні 1847 року тут приймали відомого угорського композитора, піаніста і диригента Ференца Ліста. Він дав два концерти у великому залі готелю “Молдавія”. Незважаючи на високу вартість квитків, усі місця були зайняті.
Цікаві факти про призначення чернівецьких ресторанів і готелів австрійського періоду описує письменник Василь Кожелянко у своїй книжці “Срібний павук”. Він розповідає про детективів кримінального бюро Чернівецької квестури поліції Кароля Штефанчука та Гельмута Гартля, які у ресторані готелю “Пажура Нягре” (“Чорний орел”) сиділи в засідці на найнебезпечнішого розбійника міста Думітра Кантеміра. В цьому готелі його коханка працювала кельнеркою.
Цікаві факти
Про перебудову готелю “Чорний орел” 1862 року повідомляв “Недільний листок”: “Власник готелю Шьоц подбає у майбутньому навіть про танцюристів і влаштує залу для проведення балів”. У листопаді 1868 року газета “Czernowitzer Zeitung” писала, що в цьому готелі проживали Михаїл граф Кочубей – поміщик з Одеси, Августіна Брессант – дружина рантьє з Парижа, барон фон Мустаца – землевласник із Садагури.
На розі вулиць Руської та Головної знаходився готель “Paris” (Париж), який мав 10 номерів. Тут також були кав’ярня та дві стайні на 30 коней. У роки Першої світової війни готель використовували для військових потреб.
У кав’ярні-ресторані готелю “Метрополь” відвідувачам пропонували прекрасні вина та лікери, тут було електричне освітлення. Готель мав 17 номерів, велику ресторанну залу та конюшню на 8 коней.
Як пише один із дослідників Чернівців та Буковини Іван Сандуляк, у 1788 році в місті діяло 20 гостинних домів. Зокрема, гостинний двір “Під Золотим кораблем” був заснований корчмарем Йосифом Моншайном у 1784 році.
Одноповерховий готель “Росія” було збудовано у 1787 році на розі нинішніх вулиць І. Франка та М. Емінеску. Його власник отримав право “шинкарства з більярдом”.
Готель “Централь” був власністю благодійного товариства для допомоги дітям-сиротам “Генріха та Жозефіни Вагнер”. Розташовувався він на вулиці Ратушній (нині Головна, 34). У 1894 році тут встановили автономну динамомашину, за допомогою якої електрифікували готель і ресторан.
