Десять років тому жителька Республіки Гана Феліція Бенхене приїхала до Чернівців навчатися у медуніверситеті. За цей час отримала диплом медсестри, а ще народила трьох дітей.
Зараз Феліція опинилася у складних життєвих обставинах, йдеться у публікації .
“Десять років тому я приїхала до України і вступила до медуніверситету, – розповідає жінка. – Обрати для навчання Україну мені порадив мій колишній бойфренд, із яким ми багато років зустрічалися ще в Гані.
Мій хлопець теж навчався в Україні на медика, але в Донецьку. Щомісяця він приїжджав до мене. Коли закінчив навчання, ми вирішили залишитися жити в Чернівцях”.
У 2015-му році Феліція отримала диплом медсестри і вже підшукувала собі роботу за спеціальністю. Проте плани змінилися: жінка завагітніла. Вона народила синочка. Через рік – ще одного. Почувалася щасливою мамою, та одне засмучувало: батько її дітей не пропонував одружитися.
Коли через чотири роки вона завагітніла втретє, він заявив, що не хоче дітей і навіть спробував насильно перервати вагітність Феліції, “накачавши” її таблетками для переривання вагітності.
На цьому їхні стосунки закінчилися. З’ясувалося, що паралельно чоловік зустрічався з іншою жінкою. Наразі він повернувся до Гани та одружився зі своєю другою пасією.
“Через стрес у мене почалися серйозні проблеми зі здоров’ям, – розповідає Феліція. – Врешті я звернулася за допомогою до волонтерки Марти Левченко. Деякий час жила у її “Місті добра”. Дітей віддала до дитсадка. Марта допомогла влаштуватися на роботу до цього ж дитсадка помічницею вихователя. Мені дуже подобалася робота, я люблю діток. Але з часом почала погано почуватися: страшенно боліла голова, катастрофічно впав зір. Я практично нічого не бачила. Боліла спина. Часто сильно підвищувався тиск. Здавалося, що на моїй голові якийсь важкий мішок. Довелося звільнитися.
Зараз я у пошуках роботи. Хотіла би працювати за фахом – медсестрою. Хоча вже, як вийде. Мені важко, грошей не вистачає. Лікар казав більше відпочивати, інакше ставатиме гірше. Але як я можу відпочивати, якщо мені потрібно ростити дітей? Колишній бойфренд дітям не допомагає. Я навіть не маю його номера телефону. Та що там допомога, він навіть не знайомий зі своєю найменшою донькою.
Тож буду вдячна за будь-яку допомогу – чи грошима, чи речами для дітей. Сподіваюся, складний період життя закінчиться, і я зможу подолати труднощі”.
Коментар:
“Дуже хороша людина”
Наталія Лазар, завідувачка дитсадка №45:
“Феліція працювала у нашому дитсадку кілька місяців. У мене до неї жодних зауважень як до працівниці. Вона старанна, знаходила спільну мову з колегами, дітки її любили. Дуже добра, щира, відкрита людина, приємна у спілкуванні. Усі бачили, як їй складно, тож намагалися допомогти хто чим може. Але невдовзі у Феліції почалися проблеми зі здоров’ям і вона звільнилася. Шкода, звичайно. Завдяки їй ми вдосконалювали свою англійську мову. Натомість вона вивчала українську, бо розуміла, що для того, би залишитися жити в Україні, потрібно знати державну мову. Її дітки продовжують відвідувати наш заклад. Хороші, доглянуті. Якщо Феліція надумає повернутися, ми готові її прийняти назад.
Як допомогти:
Номер картки Феліції Бенхене:
4149499349153971
Також можна залишати речі для Феліції та її дітей у ДНЗ №45 (вул. Героїв Майдану, 85-А).
Повну версію публікації читайте у свіжому випуску за 25 лютого-3 березня.
