Серед найдивніших цьогорічних лауреатів – автори експерименту, у якому носорога підвісили догори ногами аби дізнатись як це впливає на тварин, команда, яка дослідила кількість бактерій на жувальній гумці, яка знаходиться на землі, та команда, яка з’ясувала, як боротись із тарганами на підводному човні.
Про це пише BBC, передає molbuk.ua.
Через коронавірусні обмеження церемонія нагородження не відбулась, хоча до цього її проводили у Гарвардському університеті . Натомість всі веселощі відбулись в онлайн-режимі.
Науковий гумористичний журнал “Літопис неймовірних досліджень” каже, що Шнобелівська премія повинна спершу розсмішити, а потім закликати до роздумів.
І дослідження про носорогів у номінації “Транспортування” чудово справляється із цим завданням. Що може бути безглуздішим за 12 підвішених догори ногами на 10 хвилин носорогів?
Ветеринар диких тварин Робін Редкліфф з Корнельського університету пояснює, що це зробили з метою перевірки, чи погіршиться здоров’я тварин через транспортування гелікоптером. Ця практика використовується африканськими природоохоронними службами для переміщення носорогів між районами фрагментованого середовища існування. Але до цього часу не було жодного ґрунтовного дослідження про функціонування серця і легень у транквілізованих тварин з перевернутими головами.
За його словами, “Намібія не перша транспортувала так носорогів, але перша задумалась про наслідки, чи безпечно це для них”. Тому його команда спільно із міністерством навколишнього середовища, лісового господарства і туризму підвісила до кранів 12 носорогів і зафіксувала їхній фізичний стан. Виявилось, що таке навантаження тварини перенесли дуже добре, навіть краще, ніж у лежачому положенні.
“Ми побачили, що носороги, які перебувають на боці або грудній клітині надто довго, через свою вагу отримують ушкодження м’язів і міопатію. Натомість у перевернутому положенні єдину незручність створюють ремінці на ногах.
Традиційно Шнобелівську премію вручили лауреати справжньої Нобелівської премії: Френсіс Арнольд (хімія 2018), Карл Вейман (фізика 2001) та Ерік Маскін (економіка 2007). Переможці отримали кубок, який вони могли самостійно зібрати з PDF-роздруківки та грошову нагороду у вигляді підробленої купюри Зімбабве у 10 трильйонів доларів.
“Коли я вперше дізнався про Шнобелівську премію, то не був впевнений – добре це чи погано. Однак ідея “спочатку посміятись, а потім подумати” мені сподобалась, це про нас. Люди повинні зрозуміти, яких зусиль варто докладати аби зберегти дивовижних таврин, які живуть з нами на Землі”, – каже Робін.
Його колега, лікар з охорони дикої природи Піт Моркель додає, що це дослідження дійсно змінило порядок переміщення носорогів, тепер ця практика прийнята всіма. Надалі нам потрібно провести такі дослідження і з іншими тваринами: буйволами, бегемотами і, можливо, навіть жирафами.
Інші лауреати Шнобелівської премії:
• Біологія. Аналіз “мови” кішок: як змінюється мявкання, мурчання та фиркання у відповідь на інтонацію людей
• Екологія. Використання генетичного аналізу для виявлення різноманітних видів бактерій, які мешкають у пачках викинутої жувальної гумки на землі у різних країнах.
• Хімія. аналіз повітря у кінотеатрах на предмет зміни складу у залежності від наявності сцен насилля, вживання наркотиків, ненормативної лексики і сексуальних сцен у фільмах, які там показують.
• Економіка. відкриття того, що ожиріння чиновників може свідчити про рівень корупції у країні.
• Медицина. Демонстрація того, що оргазм здатний покращувати носове дихання не гірше, ніж медичні препарати.
• Приз Миру. Перевірка гіпотези про те, що люди почали носити бороду аби захистити себе від ударів по обличчю.
• Фізика. Проведення експериментів з метою з’ясування, чому пішоходи іноді зіштовхуються з іншими пішоходами.
• Ентомологія. дослідження “Новий метод боротьби з тарганами на підводних човнах”
• Транспортування. Експеримент з метою з’ясувати, чи безпечніше транспортувати носорога догори ногами.
” ”
