Вулиця Воробкевича у місті останнім часом стала одним із місць “паломництва” завдяки новій “атракції” – 50-метровому флагштоку.
Про це йдеться у публікації ” ” за 2-8 вересня, пише molbuk.ua
23 серпня, у День Державного прапора, на флагштоку урочисто підняли великий стяг. Щоправда, днями його довелося зняти – полотнище пошкодили вітер та дощ. Невдовзі знову повісили. Станом на 31 серпня прапор знову тріпотить та розвівається на вітрі на 50-метровій висоті.
“Тут буде дискотека”
Загальна вартість проєкту, включно з флагштоком та оглядовим майданчиком довкола, обійшлися держбюджету у понад 15 мільйонів. Наразі роботи там тривають. Коли кореспондентка ” ” в останній день літа, 31 серпня, навідалася на локацію, там перебували кілька працівників. Вони повідомили, що споруджують майданчик. Загалом майданчиків тут буде декілька.
“Цей буде для тих, кому за 40, будуть тут дискотеку влаштовувати”, – жартують робітники.
“А що буде там далі вздовж берега, де днями розрили доріжки і знесли дерева?” – запитую. “Не знаємо,– відказують. – Там, напевне, буде майданчик для молодих, аби мали де бігати”.
Звернула увагу, що знизу флагшток якийсь сильно обдертий. Мабуть, його трохи пошкодили під час встановлення. Та й плитка довкола основи не закріплена – хитається під ногами.
Поміж тим, на доріжках, що ведуть до цього архітектурного творіння, гуляють матусі з візочками, катаються на самокатах, скейтах, велосипедах діти, фотографуються перехожі. Ідилія.
Загалом вулиця Воробкевича – далеко не найгірша в місті. Тут гладенька, без ям, дорога, з тротуарами та велодоріжками. Вздовж тротуарів – зелені насадження. На одному з переходів навіть встановлені “хлопчики”, щоби водії були більш обачними. Проте, кажуть місцеві, ці “хлопчики” та інші дорожні знаки не дуже допомагають. Певно, рівна дорога надихає водіїв їздити на швидкості, не особливо пригальмовуючи на пішохідних переходах. Не дивно, що тут доволі часто трапляються аварії, коли автівки збивають перехожих.
Загалом мешканцям тут має бути не нудно. Поряд – парк “Жовтневий”, спортивний комплекс “Олімпія”. А тепер ще й можна помилуватися пейзажем із оглядового майданчика біля флагштока. Чи й подумати про вічне, адже з цього майданчика видно навіть кладовище.
Молодь може “відірватися” у скейтпарку, на який свого часу відчайдушно збирали частину коштів активісти (іншу частину виділили з міського бюджету). Зі скейтпарку гуркіт чути здалеку: тут тренуються скейтбордисти, велосипедисти та інші екстремали з усього району.
Неможливо не помітити велику кількість новобудов на Воробкевича. Причому, судячи з вигляду, це елітні забудови, вартість яких навіть лячно уявити. Кінцевим бенефіціаром фірми-забудовника, до речі, є один із заступників міського голови. Цікаво, що флагшток знаходиться якраз перед комплексом цих новобудов. Місцеві подейкують, що його тут спеціально встановили, щоби мешканцям “еліток” було де прогулюватися.
Біля школи – закинутий басейн
Отож, довкола новобудов усе дуже гарно: міжбудинкові проїзди, дитячі майданчики… Навіть стадіон біля школи №27 облаштували за кошти цієї фірми-забудовника, кажуть місцеві.
А от довкола школи – далеко не так все гарно. Перед закладом – оббита тротуарна плитка.
Як пояснює директор школи №27 Віктор Томяк, поки що у школі тривають ремонтні роботи за програмою енергозбереження від НЕФКО. Після їх завершення подвір’я мали би привести до ладу.
“Ми на завершальному етапі. Облицювали, утеплили фасад. Усі труби замінили на пластикові з регулятором температури. Таким чином ми економимо десятки, а то й сотні тисяч гривень енергозбереження. А завдяки вентиляційній системі можна буде вентилювати подачу повітря. Тут їздили 40-тонні вантажівки з бетоном і, звісно, пошкодили територію. Ми зверталися до міської ради, нам пообіцяли, що завершать ремонтні роботи, а далі будемо потроху відновлювати і асфальтове покриття, і подвір’я”.
Директор також звертає увагу, що у закладі є умови для людей із інвалідністю – пандус і навіть спеціальна вбиральня.
Також на подвір’ї школи приводять до ладу погруддя Сидора Воробкевича – не те, що демонтували зі скверу біля ЧНУ, а інше. Саме погруддя тримається, а от гранітні плити під ним потріскали від вологи (за словами Віктора Томяка) і відкололися. Тож наразі виготовляють нові, їх встановлять до 10 вересня.
Віктор Михайлович люб’язно проводить мене за двері школи і прощається біля огорожі, за якою видніється сумнозвісний басейн. Споруду вже давно передали на баланс управління спорту, тож школа до нього нічого не має, зауважує директор.
В огорожі є широкий прохід, тож я прямую туди і мало не падаю від побаченого. Будівля просто розвалюється. Тут купи сміття, битого скла. Ступити всередину споруди, в якій ще я колись плавала, страшно – раптом обвалиться. З жахом уявляю, як школярі бігають сюди після уроків (а точно ж бігають!), щоби висмалити цигарку чи ще щось утнути. А це насправді дуже небезпечно: судячи зі стану будівлі, вона в будь-який момент може обвалитися. Отак, стоячи біля басейну, дивлюся на елітні новобудови. Наче два різних світи…
“Хоч би для дітей зробили”
Що ж кажуть про вулицю Воробкевича чернівчани?
“Великий мікрорайон побудували, але дуже мало продуктових магазинів, переважно речові. Флагшток не дуже мені подобається. За ту суму, яка на нього витрачена, мені здається, він не дуже добре побудований. Район дуже густонаселений, парковок мало”, – каже мешканець вулиці Комарова Анатолій.
“Довкола всюди якість доріг погана –подивіться. То це не можна привести до ладу? На все є гроші, тільки не на це. Може, не так уже потрібні були гроші на той флагшток – його можна було поставити в іншому місці дешевше. Хоч би дітям зробили! – вигукує мешканець бульвару Героїв Крут пан Володимир, вказуючи на територію біля школи №27. – У мене таке враження, що гроші з людських податків розподіляються не так, як треба. Не розумію, чи у владників немає якоїсь нормальної голови, чи це все у кишені розходиться? Мені смішно, коли кажуть, що Чернівці – маленький Париж. Я жив у Парижі і знаю, що таке Париж і що таке Чернівці. Це неможливо порівняти ніяк”.
“У парку, як спускатися звідси до озера, самі бур’яни, – каже мешканець вулиці Ентузіастів Петро Рожок. – Треба ж так зробити, щоби люди мали де відпочивати. Коли робили флагшток, там розрівняли дорогу, але як дощ піде, там буде до колін багнюки. Також по Воробкевича немає маршруток. Отакий курйоз. Зупинки є, а нічого не їздить – ні маршрутки, ні тролейбуси. Раніше їздила, здається, маршрутка №5-А, а тепер лише до Ентузіастів доїжджає і все. А взагалі тут район сильно розбудувався за останніх 15 років. Я тут мешкаю з 1983 року. Пригадую, на місці цих новобудов був завод, тут ремонтували сільськогосподарську техніку. Гастроном був лише один на цілий район. А там, де зараз флагшток, уздовж берега озера, пасли овець. Їх приганяли аж із Коровії. Дороги тут не було взагалі. Зараз зробили гарно. Правда, машини так гасають, що страшно дорогу переходити…”
” ”
