Проходить іспит в Інституті. У кабінет впевненою ходою входить студент, бере зі столу один з квитків і блискавично кладе його назад. Викладач обурено:
– Так, Іванов, ви чому поклали квиток назад? Так не можна! Взяли квиток — будьте ласкаві відповісти на нього.
– Але, Петро Никодимович, це був квиток під номером 13, а я дуже забобонний.
– Не несіть нісенітницю, Іванов. Ваш — 13-й квиток, йдіть готуватися.
Студент сідає на останній ряд, щось пише на листку і йде відповідати. Через пів години він виходить з аудиторії з посмішкою до вух. Його тут же оточують одногрупники, які очікують своєї черги.
– Ну що, що тобі Петро Никодимович поставив?
– П’ятірку! — гордо говорить товаришам Іванов і показує свою заліковку.
– Як так? Ти що, прямо все-все вивчив, чи що?
– Ні, не все, а тільки квиток під номером 13!
” ”
