1996 рік – в Україні п’ятий рік Незалежності, ухвалюють Конституцію України та вводять в обіг нові українські гроші – гривні.
Важко зараз уявити, як це не отримувати зарплату кілька місяців, а замість грошей – можуть дати борошно, горілку чи ковбасу.
Замість зарплати – ковбаса та цукор
Новий 1996 рік освітяни зустрічають без зарплати. Четвертий місяць без платні живе переважна більшість вчителів сільських шкіл, викладачі Чернівецького державного університету. У червні отримують зарплату лише за лютий.
Вчителі у багатьох школах починають страйкувати. Щомісяця один або кілька навчальних закладів – школи і ПТУ повідомляють про те, що припиняють працювати.
В окремих районах ухвалюють рішення видавати вчителям зарплати борошном, цукром та ковбасою.
У вересні в деяких школах через борги із зарплати не розпочався навчальний рік. Замість святкової лінійки у школах вчителі організовують страйкоми.
Борг держави наприкінці грудня перед освітянами краю складав 24 мільйони гривень. Зарплату більшість вчителів отримала лише за червень-липень.
Без зарплат кілька місяців не лише вчителі, а й медики та службовці. Проблеми виникають із соціальними виплатами, затримують пенсії.
Студенти страйкують, бо нема стипендії
Без стипендії залишаються студенти. За п’ять місяців студенти не отримали жодної копійки. Сума стипендії становила 860 тисяч карбованців на місяць. Це були незначні суми, але навіть їх не виплачували. Студенти почали страйкувати.
Крім того, студенти скаржилися на жахливі умови у гуртожитках. Страйк тривав три дні. Врешті, їм пообіцяли виплатити стипендію.
Приватизовують завод і птахофабрику
Триває приватизація. У переліку об’єктів для приватизації на 1996 рік Чернівецький завод обчислювальної техніки “Електронмаш”, птахофабрика у селі Тарасівці та різні радгоспи області. Але Фонд держмайна заявляє, що на Буковині темпи приватизації невисокі.
Отруюються неякісною горілкою
В області далі залишається складною криміногенна обстановка. Особливо поширеними були пограбування і їхня кількість зросла. Більше стало вбивств.
Масовою стає торгівля саморобною горілкою. На ринках вилучають тонни неякісного спиртного. Через отруєння неякісним алкоголем в області за рік померло майже 220 людей.
Масовим стає явище, коли дівчат вербують за кордон для роботи у публічних будинках Польщі та колишньої Югославії.
З’явилися перші мобільні телефони
У лютому у Чернівцях презентовано мережу мобільного зв’язку “Український мобільний зв’язок (UMC)”. У руках заможних чернівчан з’являються мобільні телефони. Таке задоволення не всім по кишені, бо телефон коштує від 800 до 2000 доларів, його підключення – 425 доларів, оплата за місяць – 140 доларів.
Трохи пізніше у Чернівцях з’являються пейджери. Це був новий тип зв’язку для України. Телефоном відправляли оператору повідомлення, яке він перекидав на пейджер. На той момент пейджери мали заступник голови ОДА, мер Чернівців та члени штабу цивільної оборони.
Буковинка – на Олімпійських іграх
У липні Україна вперше виступає самостійною командою на 26 Оліймпійських іграх в американському місті Атланта. Серед спортсменів і чернівецька лучниця Ліна Герасименко – майстер спорту міжнародного класу.
На кожного з нових героїв України – олімпійських чемпіонів, які виборювали золото в Атланті, чекала вдома винагорода – квартира та премія у розмірі 50 тисяч доларів.
В обіг ввели гривню
2 вересня в обіг вводять українську валюту – гривню. Поступово вилучається купоно-карбованець. На Буковині на базі комерційних банків працювали обмінні пункти, де можна було поміняти купони.
Розрахунок у крамницях був своєрідним: платили купони, здачу отримували гривнями. Також обмінювали гроші спеціальні комісії на підприємствах.
Введення гривні тривало два тижні. Вже в перший день – другого вересня – всі ціни та зарплата перераховувалися.
1000 карбованців дорівнювали одній копійці, 5000 – 5 копійкам, мільйон – 10 гривень. Розраховувалися у гривнях вже меншими купюрами. Хліб коштував 66 копійок, літр молока – 50 копійок, яловичина – 2,9 гривні. Середньомісячна зарплата складала 132 гривні, пенсія – 45 гривень.
Штурм машзаводу
Підприємство “трусило” вже кілька місяців. Трудовий колектив протистояв директору Вангелісу Фотокакісу.
У жовтні спецпідрозділи поліції штурмували Чернівецький машинобудівний завод. Було понад 200 працівників поліції. Охоронці заводу отримали удари кийками. Кількох працівників заводу відправили у відділення поліції.
Таким чином поліція виконувала рішення Першотравневого районного суду на користь В. Фотокакіса, повертаючи його у крісло директора. Хоча колектив заводу на зборах акціонерів обрав керівником О. Колесника.
Це був правовий нонсенс. Адже у правоохоронних органах була 60-томна справа про величезні фінансові махінації на заводі за керівництва Фотокакіса.
Через усі ці події “Машзавод” страйкував чотири дні. 11 жовтня Фотокакіс утік з підприємства, його вивезли у міліцейському автомобілі “Міцубісі”.
Голова правління АТ “Чернівецький машзавод” О. Колесник попросив працівників повернутися до роботи.
Відключають електрику
У жовтні знову починаються відключення електрики. Світло відключають щодня двічі на день з 9:00 до 12:00 та з 18:00 до 21:00. Без електрики залишалися майже десять вулиць, причому робили це і у вихідні, і у будні дні.
Підприємства області звинувачували у перевищенні обсягів лімітів енергоспоживання. Керівників підприємств попередили, що вони нестимуть персональну відповідальність за неконтрольоване споживання електроенергії.
Запроваджують партнерські пологи
У пологовому будинку №2 дозволяють партнерські пологи. Це планують впроваджувати і надалі. Але попереджають, що оскільки це вимагає додаткових матеріальних затрат, то пологи в присутності батька не будуть безкоштовними. За них доведеться додатково платити.
Читайте також, чим жила Буковина усі 30 років Незалежності:
1995 рік – рік великих втрат і катаклізмів.
1994 рік – вибори першого мера та рекорд смертних вироків.
1993 рік – сексуальний маніяк та відключення світла.
1992 рік – цукор за талонами та нові українські гроші.
1991 рік – черги за продуктами і референдум.
” ”
