На лівому березі Прута лежить одне з найдавніших у цій околиці поселень – Стара Жучка.
Вперше про нього згадується 19 березня 1537 року в грамоті Петра Рареша. Воно вже є на карті відомого французького картографа Гійома Левассера де Боплана.
Про це йдеться у книзі “СZERNOWITZ: історичні вулиці, будинки та видатні особистості” (автори Леся Щербанюк, Ігор Мельник, Олег Любківський), пише molbuk.ua
Писарі господарської канцелярії подавали назву села в різних варіантах: Жушка, Джушка, Шушка. Існує припущення, що походить воно від річечки, яка протікала через це поселення і називалася чи то Журчка, чи то Джурчка. Пізніше для зручності вимови складне слово спростили до нинішньої назви. У тій першій грамоті згадується про “поток селскій”, на якому стояв великий млин, власником якого був єврей. Зберігся цей потічок і донині.
У румунський період поселення називалося Моший Веки – за топонімом Мушиї чи Мошиї (сільський кут) та річкою Мошків.
Тут розвивалися великі підприємства. Саме на Старій Жучці спорудили перший у Чернівцях промисловий об’єкт – гуральню, де виготовляли спирт. У румунський час тут функціонувала найбільша цукроварня, на якій працювало кілька сотень буковинців. Щороку тут виготовляли дві тисячі вагонів нерафінованого цукру. Фабрика належала королівському двору.
Була на Жучці і велика броварня. У 1923 році тут заснували молочарню Комаровського, відому під маркою “Елка”, яка була однією з найбільших у “Великій Румунії”.
У 18 столітті мешканці Старої Жучки заснували Нову Жучку. Вони селилися на вільних землях біля лісу та річки Мошків – під Хотинською височиною. Кожен мав у приватному користуванні шматок лісу, з якого, власне, жив, продаючи його як будівельний матеріал та як дрова.
Згідно з переписом 1900 року в обидвох Жучках було 1222 будинки, в яких мешкало 6 216 жителів (без військових). За мовою населення поділялося на русинів (4 514), румунів (24), німців (706), поляків (453).
Сьогодні і Стара, і Нова Жучки майже однакові за площею та кількістю мешканців, число яких зростає у зв’язку з інтенсивним будівництвом, переважно вздовж вулиці Хотинської.
” ”
