Сьогодні виповнюється 200 років від дня народження румунського письменника Васіле Александрі.
У Садгорі є його однойменна вулиця. Як повідомляється у ФБ-спільноті “Садгорі 250”, так колись у його творі “Йоргу з Садаґури або племінник – бісова душа” він писав про нашу Садгору:
“… О! Садаґура, Садаґура! … Де та вдячність, яку ти несеш в собі? Де твої булочки?… Де пиво? Де картопля? Де твій цісарський шніцель? … А твої швабські вальси? … А твоє товариство, переповнене грацією? … Не дай боже! … Що я буду робити? … Хочеться бігти на край світу… подалі від батьківського дому; від провінціалів без почуттів… Подалі від усіх… і від родичів, і від циган, і від капусти з качкою …”.
Васіле Александрі народився в Румунії у боярській родині. 1834 року поїхав до Парижа, де вивчав медицину та право. 1839 року повернувся до Ясс. Перший з румунських авторів, хто почав збирати записи фольклорних творів — казок, легенд, балад. Автор ліричних і патріотичних поезій (збірка Дойни (Doine) (1842—1852)), історичних драм, сатиричної побутової комедії (Ясси під час карнавалу).
Александрі — автор історико-патріотичних віршів “Легенди”, “Нові легенди”. Його перу належать комедії “Йоргу з Садагури”, “Кириця в провінції”, де автор викриває тогочасний суспільний лад. Писав також історичні драми. Один із засновників національного театру. Збирав фольклор, видав фольклорний збірник “Народна поезія”. Цікавився українською усною народною творчістю, зокрема народними думами і піснями. Йому належить прекрасна поетична обробка сюжету української народної пісні “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?” Цей твір став основою балади письменника “Штефан і Дунай”.
Автор слів “Хори єднання” — неофіційного гімну Румунії, музику до якого написав Александру Флехтенмахер.
” ”
