Найдавнішою околицею Чернівців, на переконання історика Кайндля, була Калічанка, яку відділяла від міста глибока долина, котловина річки Мольниці. Назва передмістя пішла від однойменної річки, яка тут протікала.
Про це йдеться у книзі “СZERNOWITZ: історичні вулиці, будинки та видатні особистості” (автори Леся Щербанюк, Ігор Мельник, Олег Любківський), пише molbuk.ua
Передмістя Калічанка розпочиналося одразу за так званим Єврейським кварталом, куди вела вулиця Калічанська. За радянської влади це була вулиця Одеська, яка потрапила у зону зсуву та існує, за винятком кількох будинків, лише на картах і в пам’яті старожилів.
Згідно з переписом 1900 року на Калічанці було 363 будинки. До складу Калічанки входили і Садки.
Тут мешкало 1813 жителів. Серед них – 828 православних, 301 грекокатолик, 835 римо-католиків, 228 ізраелітів, 268 лютеранів.
За мовою населення поділялося на русинів (636), румунів (505), німців (852), поляків (427).
Ще в австрійські часи східна частина Калічанки стала промисловим районом: тут розташовувалися цегельні та кахельні заводи, млини, бойня (різня), залізничне депо та майстерні, а також міська льодовня (холодильник).
Прямокутні штаби льоду заготовлювалися взимку на річках та озерах, переховувалися у теплу пору року під товстим шаром тирси та соломи. Ці шматки льоду використовувалися потім для охолодження м’яса та інших харчових продуктів, напоїв, морозива.
Головною вулицею передмістя була “Головна Калічанська дорога” – тепер вул. Білоруська. А ще через передмістя проходить вул. Калинівська, що веде до мосту через Прут.
” ”
