Багато українців, які перенесли коронавірус, зізналися, що хвороба сильно вплинула не тільки на їхній фізичний, а й психологічний стан. Крім цього, спровокувала зміни в поведінці, звичках, уподобаннях і реакції.
Це з’ясувалося під час наукового дослідження щодо постковідного синдрому, зокрема й опитування, у якому взяли участь 300 осіб. Деталі розповіла в інтерв’ю “Укрінформу” його авторка – кандидатка психологічних наук, старша наукова співробітниця Українського науково-методичного центру практичної психології та соцроботи Академії педагогічних наук Руслана Мороз.
“У 63% респондентів, попри одужання, смакові відчуття повністю не відновлювалися тривалий час – від тижня до місяця і більше, 76% відповіли, що досі не повернулися до психологічного та фізичного стану, який мали до хвороби, у 74% змінилася поведінка, звички, уподобання і реакції”, – зазначила психологиня.
Вона підкреслила, що після хвороби люди певним чином переосмислили своє життя. Зокрема, опитані зізналися, що тепер прагнуть частіше гуляти на природі, дихати свіжим повітрям, стали більше піклуватися про себе та ближніх, насолоджуватися життям.
Крім того, у деяких зменшився інтерес до того, що раніше вважалося важливим. Багато хто став більше цінувати родину і буденне життя, отримувати насолоду від простих речей. Ще дехто переглянув коло людей, яке його оточувало, і переоцінив стосунки з ними.
“Хтось позбавився відчуття самотності і зрозумів, як добре проводити час наодинці з собою. Були й такі, хто після хвороби змінив роботу, бо зрозумів, що займається не тією справою. Також люди зізнавалися, що в них підвищилося співчуття та зменшилася відраза до хворих та немічних”, – переповіла Мороз.
За її словами, щоб вибірка серед 300 реципієнтів вважалася репрезентативною, було представлено всі регіони України, а вікова категорія осіб становила від 18 до 60 років і старші. Однак найактивнішими, уточнила вона, виявилися мешканці Західної України, а також жінки.
“Нині тривають розмови щодо того, щоб внести постковідний синдром до міжнародної класифікації хвороб. Тому мої питання були спрямовані на психологічні та фізіологічні стани, зміну поведінки, емоцій, почуттів, патологічні симптоми, які характерні для гострого стресового стану, ставлення до хвороби і таке інше”, – пояснила авторка дослідження.
