Новини

«Наче й місто, а село»: мешканці мікрорайону в Чернівцях нарікають, що про них забули – фото

Мешканці мікрорайону Стара Жучка, що в Садгорі, потерпають від поганих доріг і великої кількості транспорту, який їде повз їхні вікна на Калинівський ринок та “Добробут”.

Про це йдеться у публікації за 3-9 червня, пише molbuk.ua

Люди навіть прийшли на сесію міськради, щоби розповісти про свої проблеми. Наразі Садгора в міськраді не має жодного свого представника. Тож мешканців Старої Жучки підтримав депутат Андрій Кавуля, який виріс у тому мікрорайоні.

За пів століття – кілометр дороги

За словами депутата, з 50-их років минулого століття, відколи територію Старої Жучки приєднали до Чернівців, тут за кошти міського бюджету зробили лише кілометр асфальту. Більшість доріг у мікрорайоні – грунтові або гравійні. При цьому ними щодня проїжджає на ринок і назад велика кількість машин, у тому числі й великогабаритних.

“Ви не уявляєте, що там робиться за сухої погоди. Пилюка страшенна, – розповідає депутат. – Практично все тут робить громада за власні кошти. Лише вулицю Ткачука відновили за кошти держави під час ліквідації наслідків паводків.

Також на умовах дольової участі громада зробила близько 450 метрів тротуару на вулиці Ткачука від кінцевої зупинки до магазину (це коштувало тоді понад 20 тисяч доларів), а місто вже мусило виконати свої обіцянки і профінансувало роботи від магазину до вулиці Хотинської. А в тих грунтових вуличках тротуарів взагалі немає. Діти мусять обминати калюжі і притискатися до огорож, коли їдуть вантажівки. Садгора займає 58 відсотків території Чернівців. При цьому лише 40 відсотків вулиць тут асфальтовані”.

Через сильну загазованість мешканці мікрорайону хворіють, зауважує Андрій Кавуля. Також вони позбавлені елементарних благ цивілізації: немає ні централізованого водопостачання, ні каналізації, ні газу.

“Коли я порушую на комісіях питання, що треба щось зробити в Садгорі, депутати відповідають, мовляв, навіщо там щось робити, там небагато людей живе. То це що, виходить, там люди другого сорту? Розподіл коштів має бути чесним. Адже не треба забувати, що два найпотужніші ринки, низка підприємств, магазинів, які дають гроші місту, знаходяться у Садгорі”, – переконаний депутат.

На сесії депутати підтримали пропозицію надати протокольне доручення фінансовому управлінню винайти кошти на те, щоби цьогоріч заасфальтувати дві вулиці – Січову та Новгородську.

“Ні газу, ні каналізації, ні води”

Кореспондентка навідалася в мікрорайон.

Йду грунтовою та понизаною калюжами вулицею Маміна-Сибіряка. Бачу магазин.

Продавчиня саме вийшла на вулицю. Жінка зізнається: коли машини їдуть на базар, доводиться ховатися від пилюки.

“Коли машини літають на Калинку, я просто зачиняю магазин, бо пилюка стоїть стовпом. Тут усе їздить: легкові машини, буси. А біля стадіону взагалі – “траса”. Ми наче місто, а по суті, як село. Немає централізованої каналізації, нічого абсолютно. Кожен поробив собі яму і платить по 500 гривень за вивіз стоків. А труби всі йдуть через Жучку. Тобто все місто, вибачте, “с…ре” через нас, а ми навіть не маємо каналізації. То це ми містом називаємося? І центральна газова труба прокладена через Жучку, а в нас газу немає. Навіть депутата свого не маємо, і ніхто нами не переймається. Був раніше Василь Осачук, багато чого зробив. Шкода, що не пройшов знову”, – нарікає жінка.

“На моїй вулиці Голубівській машини розбили дорогу так, що яма в яму. І пилюка всюди, загазованість. Багато людей хворіє. Колись моя бабка говорила: “Дитино, може, ти дожиєш, а може й не дожиєш, що будуть казати: “Встаньте, най ми ляжемо”. Оце так до цього йде”, – зауважує пенсіонерка Домка Верега, яка навідалася до магазину.

“Пилюка страшенна. Дружина що 2-3 дні витирає підвіконня, – додає мешканець провулку Ткачука Ігор Гринчук. – Добре було б, якби заасфальтували дорогу. Не було би цих калюж, вічно обляпаних багнюкою огорож. Хочеться, щоби в нас було не гірше, ніж в інших частинах міста…”

Неподалік у городі порається мешканка вулиці Січової Ольга Кавуля.

“У нас тут пів мікрорайону Кавуль, – усміхається жінка на моє запитання, чи вона, бува, не родичка депутата. І скаржиться на те, що їхня частина міста занедбана.

“Ми без газу, води, каналізації, доріг, навіть вуличне освітлення погане – світить через 1-2 ліхтарі, – каже жінка. – На “Добробуті” днями й ночами горить світло. Для кого, для зайців і диких кабанів? А у нас тут темрява. Туди, далі в Садгорі, все є. А у нас тут, як незрозуміло що. Ще коли був депутатом Василь Осачук, то хоч грейдер давав, щоби засипати ями. А зараз і це дуже рідко буває. Біля моєї хати в дощову погоду утворюється озеро. Вулиця Січова – довжелезна. І без асфальту. Щоби зняти гроші з банкомата, треба їхати автобусом аж до “Ашану”. Добре, що хоч є два автобуси №21, у будні вони їздять з інтервалом 40 хвилин, у вихідні – через 80 хвилин. Колись був колгосп, а потім все віддали місту, не маємо ні паїв, нічого …”

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.