У Чернівцях у мікрорайоні Рогізна сьогодні, 17 листопада, освятили алею Слави на честь Героїв українсько-російської війни.
Алею облаштували у провулку Костянтина Майданського (колишній вулиці Возз’єднання), повідомляє кореспондентка molbuk.ua
Тут розмістили стенди зі світлинами 11-тьох воїнів, які народилися або проживали у Рогізній. Це захисники Дмитро Костенюк, Артем Стьопкін, Володимир Мартинюк, Віктор Боднарук, Василь Мустеца, Віталій Паращук, Андрій Тацюк, Анатолій Лізвінський, Богдан Коханюк, Олег Семенюк, Віталій Катан.
Мати захисника Віталія Паращука пані Юлія Паращук зізнається: побачивши алею, розплакалася. Попри біль втрати, їй було приємно, що таким чином вшанували пам’ять її єдиного сина, який загинув таким юним.
“Звісно, така алея Слави потрібна. Героїв повинні пам’ятати. Бо війна колись закінчиться, а хлопців позабувають. Деякі з них загинули взагалі молоді, як-от мій син – у 23 роки. У когось хоч залишилися діти, внуки, а син навіть одружитися не встиг. Він у мене був один…” – плаче мати.
Алея Слави у Рогізні пані Юлії більше припала до душі, аніж та, яку облаштували на вулиці Воробкевича.
“Садгірчанам туди важко добиратися, – каже жінка. – Я не маю автомобіля, тож мені туди і звідти треба їхати зо дві години. Та добре, що я ще можу ходити далеко. А є такі, кому важко добиратися аж на Воробкевича. А сюди, на Рогізну, мені 15 хвилин ходу. Прийшла у неділю, свічку засвітила, помолилася… Уже якось легше”.
На алеї Слави також є світлина захисника із Рогізни Василя Мустеци. Він загинув у жовтні 2022 року. Йому було лише 22 роки.
“На жаль, зараз чи не в кожну родину прийшло горе. Війна нікого не оминула, – каже мати Героя Тетяна Мустеца. – Ми, хоч як болить за сином, продовжуємо підтримувати воїнів. Хочемо, щоби ця війна швидше закінчилася перемогою України, щоби наші українці більше не гинули. Вдячна тим, хто облаштував алею Слави на честь наших воїнів”.
23-річний Артем Стьопкін, фото якого також є на алеї, загинув у березні 2022 року на Київщині. Майже рік він вважався зниклим безвісти. Родина до останнього сподівалася на диво, та його, на жаль, не сталося.
“Такі, як наші сини та інші Герої, зупинили ворога, не дали йому дійти до Києва. Якби наші діти не були там, росіяни би вже давно прийшли сюди”, – зауважує мати Артема пані Марина Савченко.
Родичі загиблих захисників із Рогізни не приховують, що алея Слави на Воробкевича їм не надто до вподоби. Найбільше зачепило те, що їхню думку не врахували під час вибору місця для облаштування алеї.
“Було колективне обговорення, але влада почула лише думку одиниць, кому ближче до вулиці Воробкевича. Водночас думку більшості проігнорували. У нас є багато місць у Чернівцях, де можна було зробити алею, от хоча би десь у центрі”, – каже одна з матерів загиблих Героїв.
“Та й сама алея не зроблена належним чином. Квіти не можна нести, бо ж сміття, лампадку теж, бо, не дай Боже, пожежа. Із собачками там усі гуляють. І затінку немає. Принаймні поки що, можливо, із часом зроблять озеленення. Та коли освячували алею, родичі стояли під відкритим сонцем на спеці”, – зауважує мати іншого захисника.
“І фотографії Героїв маленькі якісь. Наші хлопці заробили на більшу повагу”, – додала ще одна співрозмовниця.
Дивіться також: Як у Чернівцях відбулося освячення алеї Слави на вулиці Воробкевича
Ідея облаштувати таку алею Слави у мікрорайоні належить отцю Петру, священникові Української православної церкви Різдва Пресвятої Богородиці.
Про це molbuk.ua розповів староста храму Іван Гаврилець.
“Отець десь у Кам’янці-Подільському бачив схожу алею у церкві. Але оскільки у храмі у нас немає достатньо місця, все у розписах, то ми вирішили: чому би не зробити алею поблизу пам’ятника воїнам ОУН-УПА?
Усе облаштували за кошти парафіян нашої церкви. Помістили світлини усіх тих воїнів, які народилися у Рогізні, навіть якщо пізніше вони переїхали звідси. Ще п’ятеро захисників вважаються зниклими безвісти. Хочемо, щоби місцеві та гості могли прийти сюди і вшанувати наших Героїв”, – каже Іван Гаврилець.
” ”
–>
