Запитайте людей, які старіють, і більшість із них скажуть, що час, здається, рухається швидше, у міру нашого дорослішання. В юності здавалося, що літо триває вічно, але з часом літні місяці “пролітають за секунди”. Чому ж це відбувається? У психологів є кілька пояснень, пише IFLScience, інформує Фокус.
Психологи пояснюють, що є кілька ідей, здатних пояснити це явище. По-перше, це пов’язано з тим, скільки нової інформації ми поглинаємо протягом нашого часу. На думку психолога Роберта Орнштейна, який у 1960-х роках провів серію експериментів і показав, як сприйняття часу може формуватися залежно від того, скільки нової інформації обробляє наш мозок.
В одному експерименті психолог показував добровольцям діаграми різного ступеня інтересу, потім попросив їх оцінити, скільки часу минуло. Хоча діаграми демонструвалися піддослідним протягом однакової кількості часу, піддослідні повідомили, що діаграми з цікавішими дизайнами демонструвалися довше, ніж менш цікаві.
В іншому експерименті піддослідним запропонували прослухати аудіо з різною кількістю інформації у вигляді звуків клацання і побутових шумів, перш ніж їх знову попросили оцінити кількість часу, протягом якого вони його слухали. Результати вказують на те, що, де було більше інформації — наприклад, якщо було набагато більше звуків клацання — випробовувані повідомляли, що завдання тривало довше.
За словами старшого викладача математичної біології в Університеті Бата, доктора Крістіана Єйтса, основна теорія про те, чому з віком час летить швидше, припускає, що чим старшими ми стаємо, тим більше ми знайомимося з нашим оточенням. Водночас для дітей усе нове, а тому вони неймовірно схвильовані, сідаючи в потяг і оглядаючи визначні пам’ятки навколо.
Таким чином діти витрачають значно більше мозкової енергії на переналаштування своїх ментальних уявлень про навколишній світ. Теорія припускає, що це, мабуть, змушує час текти повільніше для дітей, ніж для дорослих, які застрягли в рутині.
Схожу теорію було викладено 2019 року, вона припускає, що вся річ у тім, як швидко наш мозок обробляє зображення в міру того, як ми старіємо. За словами професора машинобудування імені Дж. А. Джонса в Університеті Дюка Адріана Бежана, люди часто дивуються, як багато вони пам’ятають і днів, які, здавалося, тривали вічно в юності. Науковці вважають, що річ зовсім не в тому, що в той час наш досвід був значущішим чи глибшим, проте він оброблявся блискавично.
На жаль, у міру старіння нервів і нейронів вони стають дедалі складнішими, а тому сигналам потрібно дедалі більше часу, щоб пройти свій шлях. За словами Бежана, наш мозок відчуває “уповільнення часу”, коли змінюються сприйнятливі образи, а теперішнє відрізняється від минулого, тому що змінилося ментальне бачення. Простими словами, що молодший наш мозок, то більше образів він отримує за один день і тим більше нам здається, що дні тривають довше.
По-друге, передбачається, що в старості час може сповільнюватися, оскільки період часу здається коротшим, оскільки ми пережили більше часу, з яким його можна порівняти. За словами дослідників нейробіології М’юріана Айріша і Клер О’Каллаган, пропорційна теорія інтуїтивно зрозуміла, якщо ми розглянемо, як рік у житті людини у віці 75 років може відчуватися набагато швидше, наприклад, порівняно з роком у житті десятирічної дитини.
Утім, учені все ще продовжують досліджувати цей феномен і висувати все нові теорії.
” ”
–>
